Знову в моді 63 красивих староруських імені та їх значення

Божена, Ратмір або Любомила – на Русі в ім’я вкладали великий сенс, конкретне значення, посил на майбутнє.

Текст: Олена Васильєва · 4 лютого 2020

У дохристиянський період Київської Русі батькам не потрібно було звірятися зі святцями в церкві або вибирати ім’я із запропонованого співробітницею загсу списку. Але новонародженому ім’я не давали, його називали просто «чадо». А коли дитина підростав, він проходив обряд ім’янаречення, що проводиться волхвами або главою роду.

Що могло надихати фантазію батьків? Що завгодно: зовнішність, особливості поведінки або характеру, час року, явища природи. Багато батьків сподівалися, що ім’я послужить оберегом їх дитині або покладали надії на його більшу майбутнє. Часи, нагадаємо, були язичницькі, коли логіку світобудови люди пояснювали самоуправством божеств і дією магії. Прізвисько могло задобрити вищі сили. Первак, Вторак, Третяк, Четвертак – це теж імена по порядку народилися в родині малюків.

Споконвічно слов’янськими іменами вважаються імена, що складаються з двох основ: «світло» (процвітання), «слав» (присутність цього кореня має принести дитині в майбутньому славу, популярність, багатство), «яр» (слава язичницькому божеству Ярила, який уособлює порадість і процвітання ), а також «світ», «бог», «люб», «милий».

З Хрещенням Русі колишні імена почали витіснятися іноземними (у церкві навіть існували списки заборонених слов’янських імен, в складі яких був натяк на язичницьке минуле): в першу чергу грецькими (Дмитро, Олена, Олексій, Варвара і т.д.) і єврейськими (Ганна , Гавриїл, Єлисей, Сава і т.д.). Плюс до всього ще побутували імена скандинавського походження, які носила князівська знати: Гліб, Олег, Ольга, Ігор).

Цікаво, що багато імен, що зустрічаються в перших давньоруських літописах, до сих пір користуються популярністю: Володимир, Людмила, Вадим, Борис, Владислав. Інші ж зникли назавжди з невідомої причини. Але іноді в суспільстві прокидається інтерес до історії, і тоді в XXI столітті в пісочниці поруч з Марком або Романом може грати Добриня або Попорадимир.

Згадаймо, які ще гучні імена давали дітям наші дуже далекі предки.

Белослав, Белослава – знатний. Серед древніх імен багато співзвучних імен чоловічого і жіночого роду, це одна з особливостей слов’янського имянаречения.

Благослав, Благослава – добра, що прославляє славу. Вважалося, що носій цього імені несе добро, благо.

Богдан, Богдана – Богом дана, Богом дарована. Це калька з давньогрецького Феодот.

Божена – це старослов’янське ім’я, що означає бажане дитя. Більше поширене серед західних слов’ян.

Болеслава – знатний, ознаменований славою.

Борислав – слов’янське ім’я, що означає «бореться за славу». Є думка, що Борис – це скорочена форма імені Борислав.

Броніслав, Броніслава – захисник.

Велізар – світлий, осяяний.

Велимир – старослов’янське ім’я, великий світ.

Венцеслав, Венцеслава – увінчаний славою, більш поширене у південних слов’ян.

Всеволод – в слові два слов’янських кореня: все (весь) і волод (володіти). Так називали дітей знатних родів: київський князь Всеволод Велике Гніздо, князь Волинський і т.д.

всім – мила всім.

Горислав, Горислава – полум’яний, прославлений.

дана – походить від загальнослов’янської слова «денниця» – ранкова зірка.

Добрава – княже ім’я часів XIII століття.

Добролюб – добрий, люблячий.

Добромилі – милосердний, добрий.

Доброслав, Доброслава – несе добру звістку.

Добриня – молодецький, добрий, найкращий. Давньоруська ім’я. У різні періоди дохристиянської Русі ім’я мало кілька форм: добро, Добриня, Добринка.

Драгома – дорогоцінний.

Ждан і Ждана – так називали довгоочікуваних дітей. Згадки зустрічаються в грамотах XI століття.

заздрю – видатний, рішучий. Чоловіче особисте ім’я, особливо популярне в Новгородській республіці.

Зареслав, Зореслава – славить зорю.

Заріна, Заряна – красива, світла.

Злата – старослов’янське ім’я, більше прижилося у південних слов’ян.

Златояр, Златояра – сильна, як сонце.

Ізяслав, Ізяслава – в тпопорадиціях древніх слов’ян придумувати ім’я з двох частин. Основи цього слово можна приблизно перекласти як «взяти» і «слава». Давали представникам княжого роду.

Красимир, Красимира – мирний.

Купава (Пава) – давньоруське ім’я, по одній з теорій перекладається як «латаття».

Лада – багато вчених вважають, що це споконвічно слов’янське ім’я на честь язичницької богині родючості Лади. А можливо, Лада – похідне від іншого слова: «ладний, добрий». Є ще думка, що ім’я могло з’явитися набагато пізніше, як, наприклад, ім’я Світлана, придумане поетом Василем Жуковським. Як би там не було, Лада – ім’я чимне і гарне.

Ладіслав – спільнослов’янське «ладо» означає милий, красивий.

Лепава – ім’я походить від слов’янської основи «лепий» – «гарний, прекрасний».

Лучезар і Світозар – перший промінь зорі, що опромінює світлом.

Любава – старослов’янська форма імені в значенні «любов», могло бути як особистим ім’ям, так і прізвиськом, прізвиськом, даним за лагідну вдачу.

Любомир – спокійний, доброзичливий чоловік.

Любомудр, Любомудров – знає, що мудрість кохає.

Мілан, Мілана – ім’я в чоловічій формі з наголосом на першому складі має слов’янське походження. Але в нашій країні ніколи не було популярним, а в Західній Європі – Чехії, Сербії, Польщі, Словаччини – так часто називають хлопчиків. У Росії більше споживані жіноче ім’я Мілана.

Мілодан, Мілодан – дають порадість, милість.

Мілодари, мілодари – дарує милість, милосердя.

Мілопорад – милий, веселий.

Мілослав, Мілослава – привітний.

Мирослав, Мирослава – слов’янське ім’я, відоме з XII століття, яке до сих пір популярно у слов’янських народів.

Мстислав – давньоруське ім’я (мстити – мстити, карати, слав – слава), до речі, одне з небагатьох, яке включено Російською православною церквою в список хрестильних імен.

Олеся, Олесь, Алесь – або зменшувальне від імені Олександра, Олександр, прийняте в західнослов’янській культурі, або від слова «лісова».

Пересвет – дуже світла людина.

Порада – приносить порадість.

Попорадим – порадісний.

Порадміла, Порадміла – порадує милістю, милий, турботливий.

Попорадислав – піклується про славу.

Порадомира – мирна.

Ратибор – захисник.

Ратіслав – хороший воїн, вояк.

Ратмір – воїн світу.

Рогнеда – аристократичне ім’я скандинавського походження, але зустрічається в «Повісті временних літ». Так звали полоцьку княжну, дружину київського княза Володимира Святославича. У перекладі «багата».

Родогор – підтримує життя роду, знатний рід.

Ростислав – княже ім’я, що означає зростаючу славу.

Святослав (ж. Р. Святослава) – першим серед княжої знаті почав тпопорадицію іменуватися слов’янським ім’ям князь Новгородський і Київський Святослав Ігорович, його батьків звали княгиня Ольга і князь Ігор – імена мали скандинавське походження).

Сіяна – сяюча.

Счимана – слов’янське ім’я з цікавою історією. У Росії воно стало популярним на початку ХХ століття, а в Європі відомо з часів середньовіччя. У Болгарії Снежина або Снежанка, а в перекладі з сербського та німецького Schneewittchen – Білосчимка, Снігуронька.

Тихомир – тихий і мирний.

Чернава – темноволоса, смаглява.

Ярополк – ватажок сонячного війська як, Ярополк Святославич – великий князь Київський.

Ярослав, Ярослава – славить Ярила – бога сонця. Чоловіче ім’я було популярно, а жіночим називали набагато рідше і представниць високого княжого роду.