ВСІ

Великдень 2021 Наталі, Зара, Олена Захарова про чудеса, які творить молитва

ЗМІСТ СТАТТІ:

Великдень 2021 Наталі, Зара, Олена Захарова про чудеса, які творить молитва

Напередодні Великодня знаменитості поділилися дивовижними історіями, про які мало хто знає.

Текст: Олена Мільчановска, Cергей Амроян • 3 квітня 2018 ·

Наталі, співачка:

– Кажуть: «Бійтеся своїх бажань – вони виконуються». Це про мене. У якийсь момент зрозуміла: моє життя сповнене чудес. Повірте, здійснення мрій накладають велику відповідальність. Адже бажати треба не те, що ти хочеш, а то, що дійсно потрібно. І я, щоб не помилитися, намагаюся питати серце: «Що тобі потрібно?»

Коли я вийшла заміж за Сашу (чоловік співачки Олександр Рудін. – Прим. «Антени»), у мене двічі не виходило народити – спочатку був викидень, потім завмерла вагітність. Потім – перерва 10 років. Я боялася зважитися на вагітність, тому що вона переривалася на одному і тому ж ранньому терміні. Якраз в той час почала виступати, тому вирішила, що з такою роботою для мене і одна дитина – це багато. Хоча в душі завжди хотіла мати велику сім’ю. У батьків адже нас було троє. Мамі Бог після мене дав двійню – Антона і Олесеві. І у мене, на щастя, в квітні минулого року народився третій син (у Наталі троє синів: Арсеній народився в 2001 році, Анатолій – в 2010-му, а маленькому Євгену 7 квітня виповниться рік. – Прим. «Антени»).

Своїх перших я вимолила. Арсенія народила майже через десять років після весілля. Молила про нього святого Пантелеймона. Коли його мощі привезли в Москву, відстояла багатогодинну чергу. А перед тим, як завагітніти Толею, звернулася до святої Матрони. Ось так і вимолила синів і маленькими кроками прийшла до віри. Тільки в материнстві жінка проявляється по-справжньому.

Зізнаюся, після появи на світло Толі я подумала, що трохи рушила розумом. Синові року не виповнилося, а я представила в кімнаті ще одну дитячу ліжечко. Чому задумалася про третю дитину – не знаю. Адже і двоє для мене вже щастя, вже благодать.

Років зо три тому я повинна була виступати в Сарові, але сильно захворіла, втратила голос. Звернулася до кращого нашому фоніатра Каті Осипенко, яка категорично заборонила мені давати концерт. Тому ми з чоловіком відправилися туди тільки через рік. Чи не могли не зайти в Свято-Троїцький Серафимо-Дивеевский монастир. Увійшли з Сашком на його територію, і мені прийшло на телефон повідомлення від лікаря, який вів мене, коли я була вагітна Толею. Ми з нею довго не спілкувалися, а тут прочитала: «Наташа, привіт! Як справи? Я тут вайбер освоїла, давай спілкуватися ». Подумала: «Чому вона про мене згадала саме зараз? До чого б це?" Ми помолилися в храмі, приклалися до мощей і після концерту поїхали в Москву. Пройшла пара тижнів, і я зрозуміла, що чекаю дитину! Тест це підтвердив. Підрахувала термін – виявилося, що в Дивеєво у мене були перші дні. До речі, вагітність з Женечкою вела та гінеколог, яка тоді відчула, що мені скоро знадобиться її допомога.

Молодшого ми хрестили в московському храмі «Знамення». Люблю цю церкву. Там є все ікони святих, яким я молюся, – Святий Пантелеймон, Матрона, Серафим Саровський, Микола Угодник. Часто молюся про щось, мрію, прошу, а потім дивуюся, коли отримую, що хотіла. Я за тпопорадицією постійно замовляю сорокоуст за здоров’я моєї сім’ї і трьох хрещених дітей. Сестра Олеся хрестила моїх хлопчиків, а я – її дітей. Середній син Толя теж завжди зі мною в церкви, а старший не любить компанію і ходить один. Минулого літа, коли в храм Христа Спасителя привозили мощі Миколи Чудотворця, Сеня пішов сам і відстояв 9 годин в черзі.

На Cветлое Воскресіння Христове розписуємо красиво яйця і за тпопорадицією готуємо сирну паску за унікальним рецептом моєї мами. З тестом ми не дружимо, тому паски НЕ печемо, а купуємо, причому багато. Діти їх обожнюють, тому я купую їх не раз – все з’їдають до крихти. А в світле свято обов’язково йдемо в храм.

Зара, співачка:

– У 20 років мене хрестили в церкві Дмитра Солунського в Коломяги. Це красива і старовинна дерев’яна церква, одна з небагатьох, що працювала навіть в дні блокади, освітлена на славу святого великомученика Дмитра Солунського. З тих пір я зберегла дуже теплі, духовні відносини з батюшкою Іполитом. Не раз він допомагав мені порадою і добрим словом.

Коли я жила в рідному Санкт-Петербурзі, особливим місцем духовних сил для мене був храм Ксенії Блаженної. Я вірю, що завдяки молитвам в цьому храмі я пізнала щастя материнства (7 травня 2010 року біля Зари народився син Данило, а 9 квітня 2012 року – син Максим. – Прим. «Антени»). За кілька годин відстоювала в черзі, тричі обходила храм, щоб потім залишити записочку з найважливішими і потаємними словами.

У Москві я завжди приходжу до мощів Матронушки в Покровський жіночий монастир. До неї їдуть люди з усієї країни, і всім вона допомагає, нікого не залишає в біді. Кожному буде дано по його вірі, тому вітаю всіх православних зі Світлим Христовим Воскресінням!

До Великодня ми готуємося всією сім’єю. Завжди купуємо для синів різні дитячі набори та разом прикрашаємо і фарбуємо великодні яйця, освячуємо їх в церкві. Я намагаюся розповідати хлопчикам про церковні тпопорадиції, обряди, звичайно, читаємо дитячу Біблію. Віра дуже важлива для людини.

Сергій Маховиков, актор:

– Чудеса відбуваються дуже часто: і великі, і маленькі. Просто їх треба бачити. Робота, здоров’я та найголовніше – дочка (в листопаді 2002 року у актора народилася дочка Олександра. – Прим. «Антени») – все це у мене за молитвами. Думаю, як великий наш полководець Суворов: «Без молитви немає перемоги».

Я пам’ятаю, як ходив до храму і молився про те, щоб залишитися в строю – в театрі і кіно. На початку 2000-х з роботою було дуже важко. Молився і чекав. І отримав знак: я сів в автобус, а там хтось забув книгу, яка називалася «Сліпий». Хотів взяти її, але подумав, що хтось її шукатиме, і залишив. І буквально через кілька днів мене запросили брати участь в однойменному проекті! Ця картина і зробила мене знаменитим.

Моя дочка співає з п’яти років і виступала з багатьма відомими оркестрами – Халілова, Безродного, оркестром Міністерства оборони. Дуже хотів знятися в кіно разом з нею, і коли мене запросили в серіал «Будинок з ліліями», чесно попросив про це. До цього я побував на горі Афон (знаходиться на півострові в грецькій Македонії. – Прим. «Антени») і побачив ікону Богоматері неземної краси. Купив її і привіз для дочки. Через деякий час мені подзвонили і запросили в серіал разом з Сашенькою, щоб вона зіграла мою дочку. А потім мені дружина (актриса Лариса Шахворостова. – Прим. «Антени») сказала: «Подивися, що на іконі тримає Богородиця в руках. Квітка лілії »! Я навіть не звернув на це увагу.

У мене був друг – військовий хірург Сергій Говоров. Він двічі рятував мою маму Марфу Василівну. Провів дві операції (одна з них – проривна виразка), а ми поїхали відразу в храм. Коли Сергія не стало, а мені принесли сценарій «Будинку з ліліями» і сказали, що я буду грати головного героя на прізвище Говоров, то відразу погодився на цю роль.

Я люблю ходити в Стрітенський монастир. У мосфільмівських Троїцький храм, знаменитий храм в Перхушково. І, звичайно, храм-гімназію Василя Великого. Я ось тільки що відвіз туди дочок на заняття в недільну школу. Сергій Порадонезький – мій покровитель, Серафим Саровський, Пантелеймон, Лука Кримський – наші захисники.

Великдень ми відзначаємо всім нашим православним світом. Печемо паски, робимо паску, йдемо в храм, молимося всю ніч зі сльозами на очах.

Великдень 2021 Наталі, Зара, Олена Захарова про чудеса, які творить молитва

Марія Голубкіна, актриса:

– До Бога звертаюся щодня. Я завжди пам’ятаю, що ніяку хворобу не можна перемогти без віри. Головне – щоб совість була в злагоді з Господом. Нещодавно була в храмі цілителя Пантелеймона в Кисловодську. Іноді дивлюся на людей, які ходять до церкви, і сумно стає від того, що багато хто зовсім не цікавляться, як там всередині все влаштовано, навіть не питають, що за ікона перед ними стоїть і якому святому або події вона присвячена.

Молюся, щоб всі мої рідні та близькі були здорові. Дуже люблю батьків Борі (обранець актриси – Борис Ліванов, син Василя Ліванова і його дружини Олени. – Прим. «Антени»). Як би не лаялися, проте ми, як мушкетери, все за одного і в образу один одного не дамо. Намагаємося берегти і зберігати один одного своєю любов’ю.

Часто звертаюся до Бога такими словами: «Господи, подай нам духа, щоб ми всі могли вирішити». А матуся моя (Лариса Голубкіна. – Прим. «Антени») просить Бога лише про одне: щоб я їй обов’язково дзвонила, якщо кудись йду, тому що вона за мене хвилюється, якщо мене довго немає на зв’язку.

Микола Дроздов, телеведучий:

– Я вступив на біофак МГУ в 16 років. Уже навчаючись, ми з другом дізналися про унікальну кафедрі біогеографії на геофак нашої альма-матер. Написали заяву про переведення туди, але секретар в деканаті пояснила, що вільних місць немає. І ось якось їдемо ми в ліфті з товаришем на ту саму кафедру, про яку мріємо, – вона знаходиться на 20-му поверсі. На 18-му ліфт зупиняється, і – о диво – заходить та сама секретар декана. Повертається до нас і питає, чи не ми це подавали півроку тому заяву про переведення. Ми порадісно відповідаємо: «Так, це ми!» «У нас там звільнилося два місця: хлопці переїхали в інше місто. Приходьте, подивимося ». І на наступному поверсі вона відразу вийшла. Це абсолютно неймовірно, що ми її зустріли, що вона вирішила піднятися на пару поверхів в ліфті, в якому ми їхали. Адже ми вчилися в іншій будівлі! Я думаю, це був перст Божий, провидіння. Ось так нас перевели на геофак. Після закінчення (з відзнакою) мене відразу залишили на кафедрі в аспірантурі, потім захист кандидатської, а потім докторську дисертацію, і ось вже давно я професор на улюбленій кафедрі біогеографії.

Під час подорожі ми якось з моїм учителем Олександром Михайловичем Згуріді, автором-засновником і ведучим передачі «У світі тварин», під’їжджали до стада слонів. Ми їхали по цілині в польовому джипі, а шофером був танзанієць, тому що тільки місцевий водій міг надійно їздити по цілині. Згуріді, у якого я був помічником, попросив мене «розгорнути» слонів так, щоб вони на нас дивилися. Я побіг, став кричати, махати руками. Вони все і повернулися. А цілина там складається з термітників, що стоять, як кам’яні стовпчики, та повалених дерев. Шофер маневрував між ними і встав так, щоб в разі чого дати по газах. Слони були від нас в метрах 100, і ми почали знімати. І раптом маленький слоненя, мабуть прийнявши нас за цікавого звірка, побіг до нас. А його матуся злякалася і понеслася за ним! Ми заскочили в машину, водій рвонув з місця. Слониха мчить, хлопець рулить між цими термітниками, я сиджу ззаду і молюся: тільки б не застрягти! Якби слон наздогнав відкриту машину з людьми, то перевернув би і затоптав. Врятувалися, тому що я тільки й думав: «Господи, спаси!» У той час це була не формальна молитва, а відчайдушна прохання до Бога про допомогу. Найменша затримка машини могла привести до трагедії.

Молитва завжди покращує настрій, підвищує впевненість у тому, що все буде добре. Ви підключаєте вищі сили до своїх рішень і справах, до боротьби з власними недоліками, такими як лінь, смуток, злість, які є до того ж великими гріхами. Для цього потрібні серйозні душевні зусилля.

Молитва дуже важлива як властивість наших розуму і душі. Ми, як і вся природа, перебуваємо під опікою Господа нашого, і це природно – просити Його про допомогу. Я щодня очищаю душу в молитвах «Отче наш», Символ віри, «Богородице Діво, порадуйся», «вони сповнились Духом Святим благодать стежив». Скажу їх проникливо щиро – і спокійно рухаюся вперед, намагаючись встигнути зробити якомога більше добра ближнім, Батьківщині і всієї природі Землі нашої. Я не прошу весь час, а постійно живу з молитвою.

Олена Захарова, актриса:

– Цього року Великдень (8 квітня) йде слідом за Благовіщенням (7 квітня), і такий збіг трапляється досить рідко. А рівно рік тому, на минуле Благовіщення, я дізналася, що чекаю дитину. Про дитину я просила довгих шість років. Молилася про це в кожній країні, в кожному місті, в який приїжджала, не було такого храму, куди б я не зайшла. Якщо ми приїжджали кудись на гастролі, то перед спектаклем заходила в храм. Була у Миколи Чудотворця на Барі (місто-порт на півдні Італії, покровителем якого вважається Микола Угодник, чиї мощі зберігаються в місцевій однойменній базиліці. – Прим. «Антени») і ходила кілька разів до нього тут, коли його мощі виставляли в Росію. До речі, я вже була вагітна, коли їх привозили. Коли знімалася в Ярославлі, їздила в Тутаєв, де приголомшливий чудотворний образ Спаса Нерукотворного – старовинна ікона.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /var/www/ar4i2501/data/www/babyrest.com.ua/wp-content/themes/dashy/footer.php on line 21