Зірки розповіли про своїх мам до Дня матері
В останню неділю листопада, на цей раз 26-го числа, весь світ відзначає прекрасне свято – День матері. Хороший привід поговорити з відомими чоловіками про жінок, завдяки яким вони з’явилися на світло.
Текст: Христина Десятова, Олена Мільчановска · 26 листопада 2017 ·
Степан Міхалков, ресторатор. Мама – Анастасія Вертинська, актриса
– У мами ціную в першу чергу вміння віддавати себе дитині, але не залюблівать до фанатизму. Завдяки цьому її якості я ріс нормальною пацаном, живучи в неповній сім’ї. У дитинстві була потрібна кількість ласки, строгості і свободи, необхідне для становлення особистості. Сподіваюся, виховую дітей в цьому ж ключі. У перехідному віці я попив мамі кров. Став хуліганом, не хотів вчитися, гуляв у дворі нескінченно, бився. Мама наказувала, кілька разів порола, потім разом плакали, їй було мене шкода. А мені її немає. Тепер я, звичайно, усвідомлюю, яким придурком був, але тоді не міг з цим нічого вдіяти – гормональні процеси мною керували.
Моє дитинство пройшло в квартирі на Маяковський в Москві, в новому 17-поверховому будинку, побудованому для молодих артистів театру. Будинок на ті часи сучасний, а ось квартира була обставлена антикварними меблями, частина дісталася мамі від батька – Олександра Вертинського, вона дуже її любить. Ці меблі створювала в нашій двокімнатній квартирі аристократичну атмосферу, сильно відрізнялася від порадянської. Зараз я живу за містом, мама подарувала мені кілька предметів меблів з тієї квартири, один з них, красивий французький інкрустований комод XVIII століття, тепер нагадує мені про дитинство на Маяковке.
Папу (режисер Микита Михалков. – Прим. «Антени») мама надихала красою, думаю, і ще тим, що не була зіпсованою, не лаяла матом, як всі актори в театрі. Вона стала відомою раніше тата, за нею багато бігали, Андрій Миронов, наприклад, але мама вибрала батька. Їх шлюб був недовгим. Він не розрахував, що акторська покликання було не тільки у нього, а й у неї теж, а два таланти в одній професії рідко уживаються як сім’я. Зазвичай хтось повинен пожертвувати, але ніхто з них не міг.
Складно сказати, в чому мама талановитіший батька, їх таланти різні. Крім творчості тато любить змагання і перемоги, це взагалі не про маму, вона швидше за під землю провалиться, чим буде воювати з кимось, особливо публічно. Папа живе кіно, мама жила театром, поки був живий її вчитель Олег Єфремов (Вертинська служила в «Современнике» і МХТ, коли Єфремов був там художнім керівником, а він зник в 2000 році. – Прим. «Антени»), поруч з ним відбулася як актриса. Коли Олег Миколайович пішов, театр для мами закінчився у всіх сенсах. Грати, як вона каже, «маму рекетира» їй нецікаво. Так що фокус перемістився на онуків і кулінарію. Я її вмовляю давно написати книгу рецептів, відчуваю, що скоро переконаю, готує вона однозначно краще, чим тато.
Цьому вона навчилася у своєї бабусі-сибірячка і свекрухи Наталії Кончаловською. Абсолютний хіт – сметанний паска, дуже складна в приготуванні. Ця страва, рецепт якого мама тримає в секреті, знають і люблять усі мої друзі. Одного разу їй зателефонувала Надя, дружина мого партнера Аркадія Новикова (ресторатор. – Прим. «Антени») і попросила рецепт. Мама диктувала їй хвилин двадцять, коли Надя уточнила, чи той це, сказала: «Звичайно, ні, Надюша, той я нікому не даю». Щовесни в родині виникає питання, чи буде мама в цьому році робити паску.
Коли вона готує для моїх друзів, чекає відгуків, природно, захоплених. Вони на них не скупляться, особливо Федя Бондарчук, а я, навпаки, кажу: «Ну нічого». Спеціально, щоб Федя закричав щось на кшталт: «Анастасія Олександрівна, не слухайте його, переїжджайте до мене жити, я буду вашим сином!» Так відбувається завжди.
Я дзвоню мамі кілька разів на тиждень. Коли вона чує, що у мене сумний голос, переживає, якщо розповідаю про проблеми, намагається знайти якісь рішення або хоча б слова, вона по життю рятувальник, біжить завжди на допомогу всім, це насправді їй некорисно, але по-іншому не може. А у вихідні мама зазвичай до нас приїжджає в гості сама, довше б так.