Вихователь б’є дітей; що робити
ЗМІСТ СТАТТІ:
Що робити, якщо вихователь б’є дітей? Послухайте мою історію. Забираю я одного разу сина з садка і бачу, що він сам не свій. Всю дорогу мовчав або відповідав «так», «ні».
Вдома я стала докопуватися до причин такої дивної поведінки. Адже зазвичай у Микитки рот не закривається. Він взагалі активний дитина, допитливий і життєпорадісний.
Розбір польотів
Те, що я почула, повалило мене в шок. Виявляється, вихователька відшльопаю мого сина, причому боляче відшльопаю. Микитка у нас «небитий» дитина. Ніхто і ніколи не піднімав на нього руку. По-перше, я вважаю, що бити того, хто слабший і не може дати здачі, категорично не можна. А по-друге, його і бити-то нема за що. Завжди можна домовитися.
Першим моїм бажанням було прийти в садок і «розмазати по стінці» цю так звану виховательку. Що я, народжувала і виховувала малюка для того, щоб чужі тітки його, беззахисного, били? Потім трохи заспокоїлася і вирішила діяти по-іншому. Може бути, комусь стане в нагоді мій досвід.
Для початку я з’ясувала в подробицях те, що сталося. Я вірю своєму синові, але іноді діти можуть щось перебільшити або не так зрозуміти. Виявилося, що Микитка балувався в роздягальні, бігав і сміявся. Вихователька була не в дусі, накричала на нього, відшльопаю і поставила в кут. Все це відбувалося при всій групі. Я вирішила подвер і зателефонувала матусям з нашої групи.
Це тільки здається, що діти маленькі, нічого не помічають і нічого не розуміють. Насправді вони все бачать і запам’ятовують. Нікіткіна версія була підтверджена тричі. Водночас з’ясувалося, що потрапляло не тільки моєму синові, а й іншим хлопцям.
Відразу подумала: треба забирати Микиту з цієї групи! А потім хтось обурений і злий в мені запитав: а, власне кажучи, чому хлопчик повинен йти з групи, до якої звик, де його друзі, та й другу виховательку він любить? Нехай йде забіяк!
Я написала скаргу на ім’я завідуючої, попросила підписати її інших матусь. І ось наша ініціативна група попрямувала в найголовніший кабінет садка. Чому я підключила інших батьків? По-перше, претензії набагато вагоміше, коли їх висловлює кілька людей, а не одна мамашка, яку запросто можуть звинуватити у безглуздим вдачу. По-друге, якщо скаргу не сприймуть всерйоз, на дитину можуть початися гоніння і перебування в садку стане для нього тортурами.
Сидіть, Євгенія Петрівна, будинки
Отже, ми у завідуючої. Мова говорила я. Причому без нападок, а навпаки, звертаючись до неї, як до досвідченого викладача, мудрому керівнику, до якого ми прийшли за допомогою в непростій ситуації. Завідуючої це явно лестило. Вона викликала виховательку в кабінет, і ми висловили претензії вже їй.
Помітно знітившись, вихователька бурмотіла, що вона перенервувала і такого більше не повториться. Тут єдиний чоловік, що затесався в нашу компанію, сказав: «Якщо нерви не в порядку, сидите, Євгенія Петрівна, будинки, пийте бром». Нашим єдиним і категоричною вимогою було прибрати цю виховательку з нашої групи.
Завідуюча розповідала про труднощі з кадрами, про те, що вихователів не вистачає, але ми знали чарівне слово: РОНО! У садочках ох як бояться цього слова! Сміття з хати виносити не хочеться нікому. А вже отримувати прочухана від вищестоящої інстанції тим більше. Але ми дали зрозуміти, що віримо в те, що зможемо розібратися в садку і не доведеться вдаватися до допомоги РОНО.
Дійсно, не довелося. Чотири дні наша мила Катерина Валентинівна, друга вихователька, працювала у дві зміни. А потім у нас з’явилася молоденька жвава вихователька, яку ми між собою відразу ж стали кликати Танечка. Діти були від неї в захваті. А забіяки перевели на іншу групу. Можливо, ми вчинили неправильно, що не добилися того, щоб її звільнили зовсім. Але дуже хочеться вірити в те, що вона отримала хороший урок і більше до дітей пальцем не доторкнеться.
Якщо і у вас виникла подібна ситуація, не мовчіть, дійте! Все-таки ми батьки, коли об’єднуємося і відчуваємо, що наше діло праве, – велика сила.