ВСІ

Весільні сукні військових років 20 реальних фото наречених

ЗМІСТ СТАТТІ:

Весільні сукні військових років 20 реальних фото наречених

Про які вінчальних нарядах мріяли наші бабусі, і як виглядали образи, які вони могли собі дозволити.

Текст: Ольга Астаф’єва · 9 травня 2020

Роки Другої світової війни – це час, коли мода переживала глибоку кризу і переоцінку цінностей. Цим фактом нікого не здивувати, адже цілком очевидно, що пріоритети були розставлені зовсім інакше. Однак невірним буде і твердження про те, що моди тоді не було зовсім: життя тривало, жінки залишалися жінками, і бажання вбиратися нікуди не пішло, просто процес його реалізації помітно ускладнився. Тканини стали дефіцитом, а приводів для вигулу нарядів було рішуче мало. Однак деякі життєві обставини як і раніше вимагали особливих нарядів. Наречені хотіли бути красивими в усі часи.

Пропонуємо побачити, як виглядали модні весільні сукні початку 1940-х. Зрозуміло, дозволити їх собі могли лише заможні наречені, які проживають в Європі та США. Нашим бабусям про такій пишноті залишалося тільки мріяти, споруджуючи модні аналоги своїми руками. Про них теж докладно розповімо.

Модна наречена 1940-х

У Європі та США весільна мода початку 1940-х перебувала під впливом попереднього десятиліття. У 1930-і Мадлен Вионне винайшла крій по косій, завдяки чому з’явилася можливість шити сукні, досить щільно облягають фігуру, використовуючи при цьому тонкі тканини – шовк, атлас. Тепер матеріал міг струмувати, створюючи витончені волани і драпірування. Весільна мода все це взяла на озброєння. Плаття 1940-х років переважно шилися з атласу, були довгими і струмливими, мали м’які і злегка розширені рукава (фото 1, 2). Однак суворий воєнний час внесло свої корективи. Мода випробувала сильний мілітарі-вплив, ставши помітно суворіше: лінія плеча придбала жорсткість, вирізи прагнули до чіткої геометрії, з’явилися відсилання до теми військової форми. У весільній моді все це теж знайшло відображення. Частіше стали зустрічатися сукні з виложистими комірами і рядами гудзиків, що асоціюються з мундиром (фото 5).

Обов’язковими елементами залишалися букет, вінок і довга фата. Модні журнали пропонували дамам альтернативу у вигляді капелюшків, але вирішувалися на них тільки самі просунуті нареченої (фото 4). Вся справа в тому, що вінок з квіток апельсина – флердоранж – з давніх-давен вважався неодмінним атрибутом нареченої, що символізує її чистоту і невинність. Зрозуміло, найчастіше він був штучним і лише імітував квітучий апельсин (фото 3).

До 1945 року весільну сукню просунутої нареченої повинно було поєднувати елементи ретро і нові віяння. Могли з’являтися короткі рукава, комірці, довгі вервечки гудзиків, але тпопорадиції як і раніше дотримувалися неухильно (фото 5). Футболка завжди було білим, шилося з атласу і обов’язково супроводжувалося вінком і букетом, які візуально цитували один одного. Таким чином, якщо на голові був вінок з квіток апельсина, мають гостренькі листочки, в руках неодмінно повинен був опинитися аналогічний по флоральний геометрії букет.

Розкіш не для всіх

Мода модою, а час було суворе. Зрозуміло, всю цю красу в повному комплекті могли собі дозволити лише обрані: спадкоємиці промислових імперій, аристократки і актриси. Простим дівчатам про таких вінчальних образах залишалося тільки мріяти. Винятки були рідкісні. Наприклад, в деяких країнах жінкам-військовослужбовцям в рамках певних пропагандистських програм надавалася можливість отримати вінчальний образ абсолютно безкоштовно (фото 6). Однак не варто думати, що подібні акції були частими і повсюдними. В основному дівчата, які служили на фронті, виходили заміж в тому, що було під рукою (фото 7). Власне, як і більшість простих жінок.

Дівчата, що мають відношення до армії, часто вибирали в якості весільного папорадну формений одяг, доповнюючи її скромним букетиком або бутоньєркою. До речі, багаті і знамениті нареченої теж часом слідували їх аскетичному наприклад. Наприклад, голлівудська діва Ава Гарднер, яка виходила заміж в 1942 році, зупинила своєї вибір на скромній церемонії, а з вінчальних атрибутів на ній були лише фата і бутоньєрка (фото 8). Найчастіше зустрічалися рішення компромісні: наречена шила скоромне біле плаття або модернізувала в дусі часу то, що дісталося від мами чи бабусі. У цій ситуації велике значення придбали аксесуари. Саме вінок, фата і букет ставалитепер головними вінчальними символами.

Порадянська наречена

Неодмінна наявність флердоранжа, фати і букета – це саме ті прикмети, які ріднили порадянську наречену з її західними подругами по щастю. Про те, які весільні сукні нині носять в Європі, наші жінки, зрозуміло, жодного уявлення не мали. До них долинали лише якісь модні відгомони, та й ті з помітним запізненням. В результаті образ порадянської нареченої придбав ряд вельми цікавих рис.

Весільні сукні військових років 20 реальних фото наречених

Так як даний весільну сукню мало хто міг собі дозволити, вся модно-тпопорадиційна навантаження лягло на аксесуари: вінок, фату і букет.

Найчастіше дівчата використовували в якості весільного плаття саме ошатне з повсякденних або перешивали мамину ретромоделей (фото 9), але ніколи не нехтували вінком і фатою (фото 10), адже тепер саме вони брали на себе весь вантаж модно-сакральної відповідальності. Атрибути ці часто передавалися у спадок, через що виглядали підкреслено архаїчно і з обраним сукнею поєднувалися вельми умовно (фото 11).

Можна виділити три типові варіанти вінчальних образів порадянських наречених 1940-х років.

Модний аскетизм і ніяких тпопорадицій. Такі нареченої вибирали лаконічне повсякденне плаття і додавали до нього мінімум весільної атрибутики або уникали її зовсім. Таке модне поведінка була більше характерно для міських мешканок.

З миру по нитці. Найпоширеніший варіант – поєднання більш-менш ошатного і відповідного за кольором сукні з тпопорадиційною атрибутикою. Тут могли бути різні варіанти: від адекватних до тих, які зараз неминуче викликають посмішку. Наприклад, коли ситцеве плаття завдовжки до коліна поєднувалося з бабусиним «флердоранжем» і фатою до п’ят. Цей варіант типовий для вихідців з села, нещодавно переїхали в місто.

На поводу у тпопорадицій. Були і нареченої, яким дуже хотілося дотримати всі умовності. Часто на цьому наполягали батьки. Тоді в хід йшло все вміст бабусиної скрині. Іноді сукні повністю перешивати, але частіше просто підганялися по фігурі. До повного дотримання тпопорадицій і модною наступності поколінь були схильні жителі села.

Насправді об’єднувала порадянських наречених із західними не тільки вірність тпопорадиційним модно-весільним атрибутам, всі вони хотіли в цей день бути найкрасивішими, щасливими і вірили в світле майбутнє без воєн і поневірянь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /var/www/ar4i2501/data/www/babyrest.com.ua/wp-content/themes/dashy/footer.php on line 21