Олексій Морозов і Дана Абизова історія любові, особисте життя, інтерв’ю 2021

«Наші відносини почалися не з почуттів, а з міцної дружби», – розповідає подружжя Олексій Морозов і Дана Абизова. 8 квітня на каналі «Росія» почався серіал «Випробування» з Даною, і в цей же день у Олексія – прем’єра «Поселенців» на НТВ.

Текст: Сергій Амроян · 9 квітня 2019

Олексій: Ми самі були дуже здивовані, що 8 квітня на каналі «Росія» почався серіал «Випробування», де в головній ролі моя дружина, і в цей же день у мене – прем’єра «Поселенців» на НТВ. До слова, Дана в «поселенців» теж знімалася.

дана: «Випробування» – найдовший серіал в моєму житті, цікаво було грати трансформацію героїні, спочатку світлою і наївної дівчини, яка потім стає дорослою і досвідченої. Зйомки проходили в трьох справжніх тюрмах, мені доводилося сидіти в камері-одиночці, підвальному бетонному приміщенні без вікон два на два метри, там навіть нар не було. Зайшла туди на початку зміни, а в кінці вийшла. На вулиці 35 гпорадусів спеки, а там легкий мінус.

А .: Коли я прочитав сценарій «Поселенців», мене зачепили гострі обставини героя з найпершої серії – у мого персонажа гине близька людина, йде дружина, а його звільняють з роботи. Є що грати. Плюс сам герой незвичайний, у мене таких ще не було – він трошки Іван-дурник. Його і звуть Іван Корнілов. Начальник називає дурнем. Чому? А він за правду, правдолюб такий упертий. Цим він і цікавий. У нас теж були зйомки в тюрмах.

Д .: Цікаво, що ці два проекти знімалися паралельно. Я – в Києві, звідки літала на зйомки «Поселенців» в колонію. Кочувала з в’язниці до в’язниці.

А .: У нас було абсолютно тюремне літо. Вийшов забавний випадок на самому початку зйомок. Гастролював з виставою «Маленькі трагедії» в Москві, де я граю Моцарта. Там у мене великий металевий камертон, і я під час вистави натрапив на нього оком, причому добре – очей червоний весь, синяк. А на наступний день зйомки в «поселенців». Прийшов, всі ахнули. Але режисер Артем Мазунов зауважив, що, коли я примружує око, синяка не видно, і сказав: «Леш, а давай наш Корнілов буде з примруженим оком – це буде його особливістю». Так що я весь серіал трохи мружився на одне око. Коли ці зйомки закінчилися і почалися інші, складно було позбутися від цієї звички, про що мені постійно нагадував інший режисер.

– Загальні сцени у вас в «поселенців» були?

А .: Ні, жодної. Більш того, всі любовні сцени у Дани відбувалися з моїм напарником по ролі Сергієм Комаровим. Але ми працювали разом в серіалі «Трепалов і Гаманець», який вийде на Першому каналі. Там зіграли брата і сестру, а ще стикалися як режисер і актриса. Я тільки що зняв свій дебютний короткометражний фільм «Курорт» за мотивами «Трьох товаришів» Ремарка, а Даночка виконала в ньому головну роль. Та й на сцені в Малому драматичному театрі теж грали в спектаклях. Ось скоро творчий вечір спільний буде в Пітері. Дана прекрасно співає, я граю на музичних інструментах …

– Яке які кохають одне одного людям разом працювати на сцені і кадрі?

А .: Тут я співаю оду мудрості моєї дружини, яка вміє точно розділяти роботу і особисті відносини. Коли знімали «Курорт», Даночка була неймовірно поступливою, організовувала всіх, годувала і прибирала за всіма. Це унікальна якість моєї дружини, за яке її люблю.

Д .: Я абсолютно згодна з чоловіком. Ми довіряємо один одному, у нас немає ні професійної, ні людської, ні жіночо-чоловічих ревнощів. Порадіємо успіхам один одного …

А .: До речі, про ревнощі. Розповім таку історію. У Дани недавно вийшов фільм «День до», де вона грає з Сашею Петровим. І ось я дивлюся в кінотеатрі фінальний кадр картини: повністю оголена Дана з не менш оголеним Сашком Петровим під проливним дощем … Що відчував я як чоловік? У мене виступили сльози на очах, тому що це було неймовірно красиво знято і приголомшливо емоційно зіграно. Папорадокс. Яка там ревнощі! Але це можуть зрозуміти і прийняти тільки актори, тут глибинні нюанси нашої професії.

– А критикуєте одне одного?

Д .: Ми завжди запитуємо один одного думку про нашу роботу, але без нальоту особистого ставлення. Це важливо розділяти. Говоримо абсолютно чесно, подобається чи ні. Буває, що думки розходяться, можемо посперечатися, посваритися, але таке случає рідко, може, раз на рік.

– Як ви познайомилися?

Д .: Я, закінчивши театральну академію, прийшла пробуватися в Малий драматичний театр. Льоша був присутній на прослуховуванні і після підійшов і сказав, що йому сподобалося. Словом, сильно підтримав. Але, як не дивно, перші враження у нас були негативні, як чоловік і жінка ми поставилися один до одного з величезною антипатією.

А .: Це так.

Д .: Хоча професійно один одному були симпатичні. А потім почали репетирувати виставу, і між нами зав’язалася дружба, відверто говорили на різні теми і поступово все це переросло в почуття.

А .: Все так співпало. У нас з Даночка часто багато збігається. Ось як в нарди – кидаєш кубики, а на них одні й ті ж цифри (ми з дружиною, до речі, граємо в них), і у нас часто бувають з нею дублі. Тоді, п’ять років тому, теж були дублі. Я розлучився зі своєю першою дружиною, Дана – зі своїм чоловіком, причому це відбулося в один і той же період. І ми, власне, ставши вільними, пішли далі, і так вийшло, що стали разом існувати.

– І скільки років разом?

А .: Познайомилися в 2012-му, в 2014-му з’єдналися як пара, а пропозиція я зробив в 2016-му під час вистави «Русский і література», де я грав вчителя, а Даночка – ученицю. Для неї це було несподівано. Дія не зупинявся, спектакль тривав, просто у нас мізансцена була на заднику, де ми імпровізували. І там я став на коліно, подарував Дані кільце.

Д .: Коли Льоша мені дав коробочку з кільцем, я прийшла в шок, не зрозуміла, чи то він знущається наді мною, чи то всерйоз. Я бліднула на сцені, червоніла, у мене текли сльози то від щастя, то від образи. Але вперше в житті мені було неймовірно приємно і хотілося, щоб це не виявилася просто жартом Льоші. Звичайно, я була згодна на пропозицію.

А .: Ми все дію перебували на сцені. Я поглядав на Дану, на її обличчі дійсно була така гамма емоцій, почуттів – від сліз до рум’янцю і блідості …

Д .: А за лаштунками вже після закінчення вистави підійшла до Льоші, мене прямо колотило все …

А .: І я переконав Дану, що це дійсно пропозицію – все серйозно, і доконаний факт.

Д .: Адже ми до цього моменту говорили один одному, що не будемо одружуватися. Думали, що нам це не потрібно. Домовилися: просто живемо далі. У Льоші був досвід шлюбу, у мене стосунки …

А .: Але в якийсь момент раптом зрозумів, що необхідно одружитися. І, дійсно, коли все сталося, наші відносини помітно поглибилися. Штамп в паспорті нічого не змінює, але змінюється ставлення один до одного.

Д .: Я байдужа до білих суконь і пишним весіллям, мені здається, що сімейний бюджет треба витрачати на щось інше. Льоша надів скромний костюм, я – бордову сукню, раніше адже було прийнято віддавати дівчат заміж у червоній сукні. На весілля запросили тільки батьків.

– притираються?

А .: Ой, притирання була потужна, найжорстокіша. Лаялися в пух і прах кожні два тижні. Думаю, що це були відгомони виникла між нами антипатії при першому знайомстві. Зате зараз – тиша й гладь, да божа благодать. Було непросто в перші місяці, напевно, рік. А далі все стало простіше і веселіше. Ми обидва вибухові, темпераментні, але спалахують і гасне …

Д .: У мене не було ніяких думок. У нас і хорошу загальну якість є. Ми працьовиті, які не ледарі, почуття гумору присутній.

А .: І обидва любимо смачно і красиво поїсти – романтично зі свічками. У нас такий свій гурток під назвою «юний сибарит». Даночка чудово готує. В основному сніданки, бо вдома їмо найчастіше вранці. І я завжди наші сніданки фотографую – це витвір мистецтва. З якою любов’ю вона їх робить! Мало того що все красиво, але ще й рясно – різноманітні страви: і кашка, і яєчня, і хрустяшкі … Весь стіл завалений їжею.

Д .: А потім дієта – раз в тиждень п’ємо соки. Я адже народилася в Латвії, Ризі, а у нас там дуже велику увагу приділяють різним деталям, мене просто виховали так, що на столі повинно б все красиво: серветки з вишивкою, квіточки, прилади …

А .: Такий рудимент прибалтійського менталітету. І мені це увагу Дано до деталей, красі, затишку в домі подобається.

– Льоша казав про вашу мудрість. Його сина Матвія від першого шлюбу як сприйняли?

А .: Краще я скажу. Для мене це якийсь подвиг Даночкіной мудрості. Знаю різні ситуації, коли діти від попереднього шлюбу і нова дружина терпіти один одного не можуть. Але Дана з таким теплом поставилася до Матвія (йому 9 з половиною років вже), і син відповів їй тим же. У минулому році втрьох літали в паризький Діснейленд. Було класно, приголомшливо провели час, прокотилися на всіх атракціонах, з’їздили на екскурсію в Париж.

Д .: Для мене важливо, що наші з Льошею відносини почалися не з почуттів, а з міцної дружби, і вона залишається нашим фундаментом. Я люблю свого чоловіка, а значить і його сина – продовження Льоші.

А .: Це і є та сама мудрість Дано, про яку я не втомлююся говорити.

Д .: Чи не перехвалюй мене.

А .: Тільки хвалю, бо перехвалити тебе неможливо. Я в цьому переконаний.

– Ви багато знімаєтеся. Розлука як позначається на шлюбі?

А .: Чудово! Сам момент розставання болісний, але тим порадісніше зустріч. Переконаний, що подружжю необхідно розлучатися, щоб знову зустрічатися. Це наближає взаємні відносини, робить апгрейд любові.

Д .: Коли ми розлучаємося, хтось когось проводжає, я завжди плачу. Літак відлітає, а я стою і ридаю.

– А що у вас в планах?

А .: Основна історія зараз пов’язана з облаштуванням нашого сімейного гнізда, яке нещодавно придбали в Пітері на Московському проспекті, де я виріс, і, звичайно, в продовженні нашого роду, династії. А кого хочемо, сина або дочку? Загадувати не будемо.