Олександр Панайотов відповів на критику його появи в «Голосі»
ЗМІСТ СТАТТІ:
Майже через 15 років після «Народного артиста» співак знову бере участь в музичному телеконкурсі.
Текст: Всеволод Єрьомін • 6 жовтня 2016 ·
– З тих пір як «Голос» з’явився в ефірі, знайомі тільки і питали, чому мене там немає. Говорили, сам Бог велів брати участь. Я все відмовлявся. В результаті мене переконали співаки Влад Соколовський і Рита Дакота, з якими ми в цьому році сиділи в журі дитячого вокального конкурсу в Сочі. Повернувшись до Москви, запопоради сміху заповнив анкету. Вирішив: будь що буде. Проходив всі етапи відбору на загальних засадах, без домовленостей, блату. Разом з іншими претендентами сидів з номерком в коридорі. Мене все це анітрохи не бентежило, що не засмучувало.
Поставився до кастингу як до цікавої, веселій грі. Чи не драматизував, що, мовляв, що відбувся артист нарівні з новачками чекає своєї черги по кілька годин. Багато учасників на мене косо поглядали. Деякі підходили і питали, чи не є я новим наставником. Одна дівчина задала питання в лоб: «Навіщо ти сюди прийшов? Може, ще Пугачову позовом ?! » Я аж сторопів від такого нахабства, нічого не відповів.
Але зараз скажу чесно. Я вже більше шести років не з’являвся на телеекранах. Спочатку мене регулярно запрошували в різні ток-шоу, але всі вони були далекі від музики. Зате близькі до скандалів, інтриг, і я принципово відмовлявся. Вигадувати особисті драми, використовувати брудний піар не став. Тому незабаром і на такі програми перестали кликати. А тут з’явився реальний шанс показати свої можливості, голос. Захотів нагадати про себе, зруйнувати штамп, що я – артист якогось певного каналу. Це давно в минулому.
недосяжна шаурма
Я приїхав до Москви в 2002 році. Приїхав один і без нічого, з невеликою сумкою. Столиця зустріла мене абсолютно не порадо. Грошей не було ні на що. Коли проходив кастинг на шоу «Народний артист» спав не в готелі, а на лавочці біля ВДНГ. Хоч і літо було на дворі, а по ночах прохолодно. Пам’ятаю, як інші учасники їли шаурму, а я стояв поруч і заздрив, навіть її нема на що було купити. Але для мене сам приїзд в Москву був настільки яскравою подією, що подібні незручності здавалися дрібницею. Ставився до них легко.
Як тільки потрапив в «Народного артиста» почалися виступи, ефіри, заробітки. Перший гонорар в 150 доларів, божевільні тоді для мене гроші, витратив на комп’ютер, щоб записувати пісні, на другий заробіток купив електронне піаніно, яким користуюся донині. З кожним ефіром «Народного артиста» кількість шанувальників зростала в геометричній прогресії. Однак у мене, простого хлопця з України, дах не знесло. Не до цього було. Після закінчення проекту почалася каторжна робота, тур по всій Росії. Міста змінювалися зі швидкістю світла. Автобуси, перельоти, недосипання. Іноді навіть не усвідомлювали, де ми даємо концерт в даний момент. Перші два-три роки після програми все було прекрасно: ефіри, по 15-20 виступів на місяць, непогані гроші. А потім все якось пішло на спад.
Чекав, що подзвонить Меладзе
У продюсера Євгена Фрідлянда, з яким учасники «Народного артиста» уклали контракт, почалися проблеми, судові тяжби з групою «Прем’єр-міністр». Він розчарувався в артистів в принципі, опустив руки. І ми залишилися не при справах. Концерти траплялися все рідше. Мені іноді нічим було заплатити за оренду квартири. Хтось утік з корабля першим, відкуповуючись від контракту з Фрідлянд. Я допрацював його до кінця, сподіваючись, що щось ще може змінитися. Але порятунку не відбулося.
Для мене це було ударом. Я ж розраховував на цю людину. Але, незважаючи ні на що, розлучилися ми з Євгеном мирно. А далі я чекав. Думав, що мені після закінчення контракту подзвонить інший продюсер, наприклад, Костянтин Меладзе або Ігор Крутой, запропонує роботу. Все ж непоганий артист, з багажем власних пісень. Але дзвінків не було. Були якісь дрібні пропозиції, але від них я відмовлявся.
Ларису Доліну, з якої добре знайомий і не раз виступав дуетом, і інших іменитих артистів просити про допомогу я не став. Ніколи не наберуся нахабства, щоб зробити це. Алла Пугачова, коли був у неї в програмі на порадіо, процитувала мені Булгакова: «Саша, ніколи нічого не проси, самі прийдуть і все дадуть».
У підсумку я самостійно зайнявся зйомками кліпу, записом альбому. Але практично перестав з’являтися на ТБ. У цій справі один в полі не воїн, потрібна сила, яка веде артиста. Потрібні гроші, зв’язки. Мені було складно оцінити хітовість своїх нових пісень. Здавалося, що композиція відмінна, а на порадіо її не брали, пояснюючи тим, що не формат. Постійні відмови, закриті двері, повсюдне ігнорування, яке гірше ненависті. І так кілька років.
Напевно, є якісь шляхи до відступу, запасні варіанти. Бізнес, наприклад. Але я – артист до мозку кісток. Нічого більше робити не вмію. У мене немає нічого, крім вокалу. І в якийсь момент з’явилося відчай, депресія моторошна … У такому стані цієї зими я написав пісню «Непереможний». І вона, на подив, вистрілила, кліп на неї взяли музичні канали. Мабуть, люди відчули, що писалася вона з надривом і щиро.
Взимку відбулася ще одна знакова подія, вірніше, подія. Я потрапив в серйозну автомобільну аварію. Їхав зі святкування дня народження Юлії Началова на таксі, і в наш автомобіль на великій швидкості влетіла інша машина – зіткнення було лоб в лоб. Після таких зазвичай не виживають. Але тут якось Бог відвів. Отримав незначні травми, нічого серйозного. Зміни відбулися в голові. Зрозумів нарешті, що життя – штука коротка і непередбачувана. І потрібно діяти, йти до мети, незважаючи ні на що, залишивши гординю, забобони. Напевно, ця аварія стала ще одним поштовхом для участі в «Голосі».
Готовий подумати про дітей
Ще одна причина – мені захотілося показати себе нового. Я ж змінився за кілька років своєї відсутності на ТБ. Подорослішав, схуд врешті-решт. Це, до речі, теж результат відчаю. Я просто у відчаї дивитися на себе в дзеркало. Навіть фотошоп вже не допомагав. Взяв себе в руки і за 3 місяці скинув 20 кілограмів. Привчив себе правильно харчуватися. Куряча грудка з брокколі, повна відмова від солодкого, без якого я раніше заснути не міг. Спочатку було важко, але з часом звик. Кожен день займався бігом, плаванням. Зараз у мене 3-4 тренування на тиждень, цього достатньо, щоб підтримувати себе у формі. Спорт увійшов в моє життя дуже щільно. Тільки ось до заліза Ніяк не доберуся, а треба підкачатися.
До речі, я тренуюся в одному залі з Русланом Алехно. З ним і Олексієм Чумаковим ми часто спілкуємося, зустрічаємося на корпоративах. На зв’язку з колишніми солістами групи «Асорті». Із Льошею Гоманом бачимося рідше, він подався в акторську професію. Можу сказати, що ніякої конкуренції, навіть негласної, між учасниками «Народного артиста» немає. Звичайно, після оглушливого успіху Чумакова на шоу «Один в один» мене дорікали: «Дивись, Льоша на Першому каналі виступає, а ти … загубився». Мене теж звали в шоу перевтілень. Але я не бачу себе в цьому. Не хотілося після перерви з’являтися в образі Наташі Корольової, наприклад. Хоча, не сперечаюся, у Олексія безумовний талант. Але я знав, що у мене буде інше шоу, ідеально мені підходить.