Лікування різних видів гепатиту С
ЗМІСТ СТАТТІ:
- Що показує генотип гепатиту
- Види генотипів гепатиту С
- Для чого потрібно знати свій генотип
- Лікування в залежності від виду
Вірус гепатиту С відрізняється високою схильністю до мутацій – легко змінює цілі ділянки в своєму генетичному будові. Завдяки швидкій мінливості, він може вислизнути від уваги імунної системи, що дуже ускладнює лікування цього захворювання. Тому на сьогоднішній день під поняттям «вірус гепатиту С» медицина розуміє цілий спектр вірусів, які вивчаються і кваліфікуються в підгрупи, в свою чергу діляться на генотипи і субтипу.
Що показує генотип гепатиту
Генотипування – один з найважливіших аналізів при проведенні діагностики гепатиту С. При цьому визначення генного типу вірусу не вказує на тяжкість захворювання або його небезпека для оточуючих.
Такий аналіз дозволяє лікареві:
- спрогнозувати відповідь організму пацієнта на лікування;
- визначити необхідну тривалість курсу;
- правильно підібрати лікарські дози.
Виявлення генотипу дозволяє лікарю відшукати ефективну лікарську схему, яка приведе до позитивного результату, при тому, що субтипу «a» або «b» вказують йому на розрізняються схеми лікування.
Види генотипів гепатиту С
На сьогоднішній день ВООЗ визначає 6 основних найбільш поширених в світі типів вірусів, хоча в медицині налічується 11. Їх розподіл по світу багато в чому пов’язано з територіальною ознакою, хоча 1-3 мають широке поширення по всьому світу, і саме вони найчастіше зустрічаються у пацієнтів в країнах Росії, Білорусії, України.
Найбільш поширений генотип 1, який діагностується в більш чим 46% випадках. Він найчастіше вражає людей в країнах Південно-Східної Азії і в Китаї. Його підтип 1а переважає в країнах Америки обох континентів, Європі та Австралії. Генотип 2 найбільш часто вражає жителів розвинених країн, проте він менш поширений, чим перший. Друге місце за кількістю хворих займає тип 3 – зустрічається більше, чим в 30% випадків. На території колишнього СРСР лікарі найчастіше діагностують генний тип 1b.
Для чого потрібно знати свій генотип
Якщо пацієнту проводили генотипування, його результати в більшості випадків не змінюються протягом життя, що дозволяє підібрати ефективну схему лікування без методу проб і помилок. Але зустрічаються ситуації, коли у людини є два різних типи вірусів, один з яких переважає. Якщо один був виявлений за допомогою аналізу і була проведена відповідна терапія – другий виявить себе вже після терапії, оскільки вибрана схема лікування на нього не подіяла.
Неможливість визначити тип вірусів буває викликана наступними причинами:
- низька концентрація вірусної РНК в крові;
- тип пацієнта екзотичний для даного регіону.
У першому випадку необхідно перескласти аналіз на більш чутливому обладнанні, в другому – знайти лабораторію, що виявляє четвертий генотип. Якщо результат і там буде колишнім, застосовуються схеми лікування, ефективні щодо типів 1, 2, 3.
Лікування в залежності від виду
Залежно від виявленого виду вірусу, лікарі застосовують різні схеми лікування, які довели свою ефективність. Найгірше піддається терапії найпоширеніший генотип 1, особливо його підтип 1в – для його лікування потрібні великі дози ліків, а курс становить не менше 72 тижнів. 1 і 4 генотипи піддаються лікуванню набагато краще – зазвичай курс лікування триває 48-72 тижні і призводить до повного виліковування.
Найбільш сприятливий прогноз на одужання мають підтипи 2,3,5, 6, адже у пацієнтів виявляється невелика кількість вірусу, який при проведенні терапії зникає за 48-72 тижні. Стан тих, у кого виявляється 3 тип, ускладнюється супутніми захворюваннями – відкладенням жиру на печінці і поразки жовчовивідних шляхів.
Більшість лікарів борються з цим захворюванням, застосовуючи комбіновану схему лікування. В організм хворого вводять відразу два препарати: інтерферон, який ефективно бореться з вірусом, і рибавірин, що підсилює дію першого. Інтерферон короткої дії вводять тричі на день, тривалої дії – раз в тиждень, а рибавирин в таблетках застосовується щодня.
Тривалість курсу залежить від генотипу вірусу. Така терапія при діагностуванні 2 і 3 типи виявляється ефективною в 80-90% випадків, при першому генотипі – допомагає тільки кожному другому. Якщо комбінована терапія виявляється противопоказанной пацієнтові, лікар призначає курс інтерферону-альфа, який триває 12-18 місяців і дозволяє знизити вірусне навантаження в 30-50% випадків.
У сучасній медицині розробляються пан-генотипические схеми терапії, коли лікування проводять препаратами прямої дії – DAA, що дозволяють не враховувати генотипування. Знайти такі препарати можна, заглянувши в магазин Індія-Експрес. Майбутнє медицини в боротьбі з даним захворюванням пов’язують з саме таким ліками, які будуть надавати універсальне дію на постійно мутують віруси гепатиту.