Лапароскопія – що це, для чого і як її проводять

ЗМІСТ СТАТТІ:

• Лапароскопія – що це таке?
• діагностична лапароскопія
• хірургічна лапароскопія
• Лапароскопія – свідчення
• Лапароскопія – протипоказання для проведення
• Лапароскопія – як підготуватися до операції?
• Як проводять лапароскопію?
• лапароскопічна холецистектомія
• лапароскопічна апендектомія
• Лапароскопія в гінекології
• ускладнення лапароскопії
• Відновлення після лапароскопії

Сучасні хірургічні методи лікування виключають необхідність виконувати великі розрізи, що досягається завдяки спеціальному приладу – ендоскоп, і називаються такі втручання ендоскопічними. Лапароскопія – один з найпоширеніших видів ендоскопії. Розглянемо, що це – лапароскопія, в яких випадках може застосовуватися.

Лапароскопія – що це таке?

Операції на внутрішніх органах, що проводяться відкритим способом, вимагають робити не один розріз для того, щоб дістатися до патологічного вогнища. Ендоскопічні ж операції здійснюються інакше: для доступу до органу потрібно зробити невеликі проколи або зовсім обійтися без травмування тканин, ввівши ендоскоп через природні шляхи. Медичний ендоскоп являє собою довгу трубочку, до кінця якої кріпиться джерело світла і мікрокамера, що виводить зображення на монітор. Крім нього, до органу через тонкі трубки підводяться необхідні для операції інструменти.

Ендоскопічна хірургія передбачає широкий асортимент операцій в будь-якій області медицини. Лапароскопія – це методика, прийнятна для органів черевної і тазової порожнин. Ендоскоп в даному випадку називається лапароскопом. Розрізняють декілька різновидів лапароскопії: лікувальна, діагностична і контрольна. Лікувальні – малоінвазивні маніпуляції, які можуть бути консервативними (підведення лікарських препаратів) або хірургічними. Діагностична і контрольна методики застосовуються для візуалізації стану внутрішніх органів.

діагностична лапароскопія

Використання лапароскопа з метою діагностики служить завершальним етапом виявлення патологічних станів і їх причин в тих випадках, коли за допомогою звичайних клінічних досліджень не вдається це зробити. Нерідко дана необхідність виникає при проведення диференціального діагнозу. Найчастіше призначають дослідження при:

• пухлинних утвореннях в черевній порожнині, області малого тазу;
• стійких больових синдромах нез’ясованого генезу;
• безплідді з неясними причинами;
• підозрі на позаматкову вагітність;
• гострих хірургічних хворобах органів черевної порожнини з сумнівними симптомами.

У більшості випадків діагностична лапароскопія при безплідді дозволяє зі стовідсотковою впевненістю поставити діагноз, так як лікареві вдається побачити найменші відхилення. Іноді діагностичні маніпуляції поєднують з хірургічним лікуванням виявлених патологій (видалення пухлин, спайок, висічення розрослося ендометрія і так далі).

хірургічна лапароскопія

Лапароскопічні операції здійснюються, немов під мікроскопом, і забезпечують більшу можливість огляду, адже використовувана апаратура створює сорокакратний збільшення, а завдяки оптиці оперований орган оглядається під різними кутами. Лапороскопія, як і тпопорадиційна техніка, може виконуватися в плановому порядку (наприклад, при видаленні жовчного) або ж бути екстреної (лапароскопія апендициту).

Варто зауважити, що лапароскопія – це втручання, яке проводиться з мінімальними втратами крові і слабкими больовими відчуттями. Завдяки найменшим розрізах післяопераційні шрами практично не помітні, що особливо важливо для молодих жінок. На відміну від порожнинних операцій, при лапароскопії не потрібно тривалої госпіталізації і дотримання постільного режиму.

Лапароскопія – свідчення

Операція лапароскопія проводиться в наступних поширених випадках:

• запалення жовчного міхура, наявність в ньому конкрементів;
• кісти яєчників;
• запалення апендикса;
• пахова грижа;
• пупкова грижа;
• грижа стравохідного отвору діафрагми;
• кіста печінки;
• непрохідність маткових труб;
• міома матки;
• ендометріоз;
• опущення матки, піхви;
• пухлини надниркових залоз;
• спайковий процес;
• нетримання сечі;
• початкові стадії раку;
• панкреонекроз;
• ожиріння.

Лапароскопія – протипоказання для проведення

Лапароскопія протипоказання має наступні:

• гнійний перитоніт;
• гостра ниркова або печінкова недостатність;
• гостре порушення мозкового кровообігу;
• серйозні відхилення в діяльності серцевої або дихальної системи;
• непрохідність кишечника;
• перенесені недавно відкриті операції;
• пізні терміни вагітності;
• геморагічний шок;
• значний спайковий процес малого тазу;
• бронхіальна астма з частими загостреннями;
• алергія на анестезію.

Лапароскопія – як підготуватися до операції?

Якщо пацієнту призначається лапароскопія, як підготуватися до неї, пояснює лікар. Перед операцією часто здійснюється різні діагностичні маніпуляції (аналіз крові і сечі, електрокардіограма, рентген-дослідження, УЗД і так далі), проводиться опитування хворого щодо перенесених захворювань, операцій, алергічних реакцій. Підготовка до втручання може включати наступне:

• за кілька днів до лапароскопії – дотримання безшлакової дієти, яка виключає вживання жирного, смаженого, солодощів, газованих і спиртних напоїв;
• відмова від прийому їжі і рідини за 12 годин до операції;
• очищення кишечника за допомогою клізми (перед сном або вранці напередодні операції);
• в призначений день – прийняття душу і депіляція зони, яка буде оперуватися.

Як проводять лапароскопію?

Лапароскопія, техніка виконання якої складна, проводиться тільки досвідченими висококваліфікованими лікарями, які пройшли спецнавчання. Це пов’язано в тому числі з тим, що на екрані все руху мають зворотний напрямок, а також створюється викривлене сприйняття глибини оброблюваного ділянки. Лапароскопистов повинен досконало володіти і порожнинної технікою, адже іноді доводиться переходити на цю методику, коли виникають ускладнення або підводить техніка.

Перед операцією пацієнта оглядає анестезіолог, який підбирає тип знеболювання. Найчастіше виконується ендотрахеальний наркоз або комбінована анестезія. Далі проводиться пневмоперитонеум – заповнення черевної порожнини газом, що підводиться за допомогою голки під контролем тиску і швидкості потоку. Це необхідно для підняття черевної стінки, щоб можна було оперувати, мінімально зачіпаючи інші органи.

Наступний етап – введення першого троакара (трубки) через черевну стінку, при цьому місце проколу вибирається залежно від розташування оперованого органу. Через цю трубку вводять лапароскоп, під контролем якого підводяться додаткові троакари – для інструментів. Після ретельного огляду внутрішніх органів проводяться лікувальні маніпуляції, по завершенні яких здійснюється промивання операційного поля, випуск газу, зашивання розрізів і так далі.

лапароскопічна холецистектомія

Операція з видалення жовчного міхура, вироблена за допомогою лапароскопічного доступу, широко використовується при жовчнокам’яній хворобі і при поліпах, зважаючи більш кращою, чим відкрите втручання ( «золотий стандарт»). Залежно від складності ситуації, лапароскопія жовчного міхура проводиться через три, чотири або п’ять проколів в черевній стінці. У деяких випадках виникає необхідність в переході до відкритої операції:

• неясність анатомії оперується;
• сильне спаечном поразки;
• розвиток ускладнень.

лапароскопічна апендектомія

При запаленні апендикса лапароскопія, техніка виконання якої прекрасно відпрацьована, проводиться за такими показниками:

• гострий апендицит в першу добу від початку захворювання;
• хронічний апендицит;
• гостре запалення апендикса в поєднанні з великим ступенем ожиріння або цукровий діабет;
• бажання пацієнта видалити апендикс щадним методом.

Для всіх маніпуляцій потрібно зробити три проколи в черевній стінці, точки для яких підбираються залежно від анатомічних особливостей. Дана операція може проводитися і під місцевим знеболенням. Необхідність переходу до відкритої операції з’являється в таких випадках:

• виявлення перитоніту;
• атиповий розташування апендикса;
• абсцес, перфорація;
• різні ускладнення.

Лапароскопія в гінекології

Розглядаючи застосування в області гінекології лапараскопію, варто відзначити, що це методика, яка в багатьох випадках зберігає репродуктивні органи: матку при міомі, яєчники при кістах, маткові труби при позаматкової вагітності. Часто потрібне зробити лише три невеликих проколи, завдяки чому досягається високий косметичний ефект.

При певних показаннях проводиться лапароскопія і гістероскопія одночасно. Гістероскопія – маніпуляція, яка може носити діагностичний або оперативний характер, виконується для дослідження порожнини матки, взяття біопсії матеріалу, лікування патологій з боку цього органу (наприклад, видалення поліпів). Прилад для маніпуляцій – гістероскоп – вводиться через шийку матки. Поєднання лапароскопії і гістероскопії розширює можливості встановлення причин патологічних станів і їх усунення без необхідності застосовувати наркоз двічі.

ускладнення лапароскопії

Можливі ускладнення після лапароскопії:

• ушкодження троакара кровоносних судин;
• прорив внутрішніх органів;
• гіпотермія;
• утворенню тромбів;
• збої в роботі серця і дихальної системи;
• кровотечі;
• формування спайок.

Відновлення після лапароскопії

Незважаючи на те, що лапараскопію – це малоінвазивна техніка, і виписка пацієнтів може проводитися вже через пару днів, для виключення віддалених ускладнень потрібно дотримуватися деякі рекомендації. Так, після лапароскопії необхідно:

1. Дотримуватися постільного режиму (від декількох годин до декількох діб).
2. Мінімізувати фізичні навантаження протягом 6 місяців.
3. Дотримуватися правильного раціону харчування, призначеного лікарем.
4. Дотримуватися статевої спокій протягом 2-3 тижнів.
5. Вагітність планувати не раніше, чим через 6-8 місяців.