Екс-дружина Аршавіна розповіла про зпораду чоловіка
ЗМІСТ СТАТТІ:
Юлія Барановська вперше розповіла про розставання з батьком своїх трьох дітей у програмі «Пусть говорят» на Першому каналі.
Текст: Наталія Міхеєва · 26 березня 2014
Про розлад у родині екс-капітана збірної Росії з футболу Андрія Аршавіна стало відомо в 2012 році – з тих пір, як папараці застали його в компанії симпатичної брюнетки. Андрій зараз живе в Санкт-Петербурзі, Юля разом з дітьми – в Лондоні. Нещодавно вона переїхала з чотириповерхового особняка в двокімнатну квартиру.
Хочу відмити сім’ю від пліток
– Знаєте, коли жінка з дітьми перебирається з шикарного будинку в невелику квартиру, це означає, вона розлучилася. Я не пам’ятаю, який я була два роки тому. Відкрила свій щоденник. Спочатку – кожен день, забитий справами, а потім просто порожні сторінки. Життя, життя, життя, і раз – тебе немає.
Не знаю, що з ним сталося. Не хочу давати оцінок, не хочу нічого поганого говорити про Андрія. Але це зпорада.
Ми були разом дев’ять років, шлюб не зареєстрували, але у нас була сім’я, і зараз я хочу відмити її від пліток. Писали про те, що він мені постійно змінював, що я народила третю, щоб його утримати. Це маячня. Мені кажуть: чому ви не одружилися? Та тому, що у мене не було ніяких страхів! Я жила абсолютно щасливим життям і нічого не відкладала на чорний день. Ну я ж не божевільна – народжувати трьох дітей просто так. Я була в повній впевненості, що у нас з Андрієм це назавжди. У страшному сні не могла уявити, що ми розлучимося.
Звичайно, коли шлюб – не брак, немає зобов’язань, можна зібрати валізу і піти … Андрій так і зробив.
Нехай хоч ріже – аби поруч був
– Ми переїхали в Лондон в 2009 році, Андрія запросили грати в «Арсенал», але потім кар’єра пішла на спад, і чоловікові довелося повернутися в пітерський «Зеніт». Він не хотів їхати, чи не кар’єра стояла на першому місці, а діти, син ходив до школи. Я сказала: не переживай, їдь, а ми залишимося тут до літа. Я не думала про контроль, вірила йому, адже це моя половина. Хіба що могла жартома сказати: «Поїдеш в Пітер, там свобода!»
Він дзвонив постійно, ми завжди були на зв’язку. Потім ми приїхали з дітьми в Пітер на канікули. Два тижні не розлучалися, все було добре. Я полетіла в Лондон, а через якийсь час він зателефонував і сказав, що йде. Уявляєте? У тебе дитина в животі, а чоловік іде. Я полетіла до Пітера, думала, приїду, поговоримо, і все зміниться. Але розмови не вийшло … Мене поклали в лікарню на збереження, всі, хто бачив мене, говорили: а коли ваш чоловік прийде, можна у нього автограф попросити буде? А я знаю, що він не прийде.
Вважаю, що публічні люди, такі як Андрій, не мають права так чинити. Ось ти йдеш по вулиці, а все про тебе все знають. Це жахливо.
Я пережила страшний стрес, спала в кращому випадку по три години на добу. Няня дітей поїла мене з ложечки: я забувала, що треба пити і їсти. У мене були істерики, але я не випила жодної таблетки. Розуміла, що несу відповідальність перед дитиною, який у мене в животі. Сама собі завжди здавалася сильною людиною, але і мені довелося звернутися за допомогою до психолога, і вона мені дуже допомогла. Жила я тільки, коли приходив Андрій – він приїжджав до Лондона у своїх справах ще під час моєї вагітності, але за ним зачинялися двері, я чула цей стукіт – і все, життя зупинялася. Абсурд! Людина завдає тобі стільки болю, але він – твій повітря, твоє життя. Нехай ріже, але аби був поруч – ось такі були почуття. Ось він, в будинку. Ось його речі, але він не твій!
Жодного красивого вчинку за весь час
– Ми познайомилися в 2003 році, нам було по 22 роки. Звичайні дівчинка і хлопчик. Через пару місяців стали жити разом. Росли разом, перші великі покупки робили разом. У нас була одна життя на двох. Так ми телефонами змінювалися – ніяких секретів один від одного!
Зараз у нас важкі стосунки, жодного красивого вчинку з його боку за весь цей час. Але він все одно мені рідна людина. У нас троє дітей, вони дзвонять йому, шлють есемески.
Живемо ми за власний кошт, які переводить Андрій. Чітких домовленостей у нас з ним немає, фінансове питання стоїть руба, і цим і страшні незареєстровані відносини. Добре, що є закон, який дозволяє захистити дітей. Але мені моторошно неприємно, що доводиться судитися з їх батьком.
Хочу почати працювати сама, спробувати зробити кар’єру на ТБ.
Після цієї історії я не очерствела. Я вважаю, що не всі надходять однаково, що люди не змінюються, а просто можуть здійснювати погані вчинки. І я не одна, таких випадків багато, і це не кінець життя. По суті я щаслива людина. У мене троє дітей. У них один тато, вони схожі між собою і схожі на тата.
Я вмію прощати. Але чи готова я пробачити Андрія? Сьогодні у мене немає відповіді на це питання.