Чемпіонат світу з футболу 2021 повний розклад і прогнози коментаторів

ЗМІСТ СТАТТІ:

• Костянтин Геніч і Денис Казанський, коментують на «Матч ТВ»:
• Володимир Стогніенко, коментує на каналі «Росія 1»:
• Віктор Гусєв, коментує на Першому каналі:

Куди можуть дійти наші, за версією тих, хто буде стежити за них по той бік екрану.

Текст: Олена Мільчановска х 10 червня 2018 ·

Костянтин Геніч і Денис Казанський, коментують на «Матч ТВ»:

– Ставимо на 2: 0 з Саудівською Аравією (в нашу користь), Єгипет 1: 1 і Уругвай 1: 1. Саудівська Аравія за останнім рейтингом ФІФА нижче нас всього на одну позицію, але за рівнем поступається нам значно. Хоча команда жвава і з цікавим тренером – аргентинцем Хуаном Антоніо Піца, який багато працював в Іспанії і тренував в тому числі «Барселону». Саме з ним збірна Чилі взяла Кубок Америки в 2016 році і дійшла до фіналу нашого Кубка конфедерацій в 2017 році. Але в Москві на очах 81 тисяч глядачів потрібно не боятися, а вигравати з переконливим рахунком.

Ключовий стане гра проти Єгипту. За прогнозами, Мохамед Салах підійде не в кращій формі на ЧС, але все може змінитися. Це не катастрофа для «Ліверпуля», у якого є гравці не менш високого класу. Ми знаходимося на заході епохи Мессі і Роналду, коли вони ділили між собою «Золотий м’яч». В цьому році Салах, цілком можливо, витягне його в залежності від того, як він зіграє на ЧС і зіграє взагалі. Він унікальний футболіст. Такого, як Салах, в нашій збірній немає. Ця людина, яка може поміняти весь матч. Якщо його в складі не буде, то наші шанси на перемогу зростають на 60-90%. Збірна Єгипту особлива, але особлива саме завдяки цьому гравцеві. Що стосується збірної Єгипту, то крім нього, ми знаємо тільки його тезку Мохамеда ель-Ненни, який грає за «Арсенал».

Тому ми з оптимізмом дивимося на нашу збірну: ми вийдемо з групи, причому достроково.

Але і Уругвай може здивувати на ЧС, тому що всі збірники грають в чемпіонаті Європи та в великих командах. Крім Суареса там є ще і Кавані, і божевільний футболіст центру оборони Хіменес, який грає в мадридському «Атлетіко». Уругвай – це топова збірна, тому нічого хорошого за результатами від цієї гри чекати не варто. Перші дві гри найважливіші не тільки для нас, але і для Уругваю.

Сподіваємося, до третьої грі і ми, і Уругвай прийдемо зі стовідсотковим показником.

На цьому ЧС повинні проявити себе європейці, і дуже сильна збірна Бразилії -у неї практично немає слабких місць. Вони чудово пройшли відбірковий цикл, у них на кожній позиції зірка. Думаємо, що вони не допустять такого конфузу, який був на домашньому чемпіонаті. Вони можуть дійти до фінального матчу. Звичайно, фаворит також збірна Німеччини. І збірна Іспанії з класним складом гравців. Франція теж претендує на високі місця. З тіньових команд, напевно, Аргентина з Мессі могла б щось придумати. Хоча Аргентина на соплях доїхала до минулого фіналу, один в полі не воїн. Мессі – більше, чим Салах, але у нього і оточення більш гідне. Зверніть увагу і на Бельгію – у них команда укомплектована по всіх лініях. Супернападающіе і суперполузащіта, хороші захисники і воротарі. Францію може підставити тренер. Іспанію і Англію можна спокійно списувати.

На ЧС нас, коментаторів «Матч ТВ», ставлять парами: дивляться сумісні або несумісні двійки і намагаються акуратно розкидати по матчах. Дивляться також логістику – щоб зручно було добиратися. Наприклад, якщо коментуєш матч в Сочі, то на наступний день тебе не поставлять на Єкатеринбург. А якщо ти потрапив в Саранськ, так залишаєшся в ньому всі чотири гри. Зараз століття інформаційних технологій і шпаргалок. Вони дають дані по всім командам. Тому, головне, щоб тобі було комфортно працювати з колегою, щоб правильно дозувати важливу суху статистичну інформацію та розбавляють її жарти. Зараз дуже багато подій навколо нас, і коментатор зобов’язаний бути всередині цих подій. Ми повинні потрапляти, як проголосив Філіп Кіркоров, в колір настрою, знати те, про що зараз в молодіжних піснях співається. У цьому секрет. Щоранку потрібно пробігати всі новини в електронному вигляді, щоб бути в курсі того, що відбувається крім футболу. Робота на ЧС – це дуже статусна і важлива робота незалежно від того, який матч ти висвітлюєш. Це твоє реноме і статус. Якщо ти не готовий, це твої проблеми. Є два матчі, які є вершиною кар’єри спортивного коментатора – це фінал ЧС і фінал Ліги чемпіонів, який ми коментували в Києві. Емоцій стільки пішло, ніби товарний вагон розвантажили. Однак якби на зустрічі «Реал» – «Ліверпуль» другий тайм був би такий же, як перший, це був би кошмар, а не фінал. Ніколи не знаєш, де тебе чекає головний матч кар’єри. Ти можеш отримати Панаму і Туніс, і вони зіграють 7: 7. І це буде крутий матч. А можеш отримати Англію і Італію, і вони зіграють так, що туга охопить. Так було і на цьому стадіоні в Києві, коли вони зіграли на Євро-2012 по нулях. Статус – так, матч – нуль. Чемпіонат світу дивляться всі, як Олімпійські ігри. Коли грає Росія, ти розумієш, що треба дати патріота і повболівати за наших. Перед матчем головне – виспатися. Вода обов’язково, тому що горло може пересохнути. Іноді нам приносять щось поїсти, але художник повинен бути голодним, тому, як правило, ніхто з нас не їсть – ні до, ні після, ні в перерві.

Володимир Стогніенко, коментує на каналі «Росія 1»:

Другий суперник – збірна Єгипту, яку ми теж бачимо рідко: в основному, на чемпіонаті Африки. Але є кілька осіб на чолі з Мохамедом Салахом, які грають в Європі. Дуже шкода, що він отримав серйозну травму під час фіналу Ліги чемпіонів, так як на головному першості планети повинні грати найкращі. Сподіваюся, він відновиться до цього матчу. У ньому для нас все і повинно вирішитися.

Третій суперник – збірна Уругваю. Вона, звичайно, набагато сильніше нас і вище класом. Збірна Уругваю – це не один Луїс Суарес. Це дуже досвідчена, зіграна команда з міцним захистом, з робочою злий півзахистом і з тренером Оскаром Табаресом, якому вже 71 і який почав працювати з ними ще в 1988 році. З ним Уругвай дійшов до півфіналу ЧС-2010 і взяв Кубок Америки в 2011 році, за що його визнали найкращим тренером Південної Америки тих років. Крім кусачего барселонця там є ще прекрасний нападник «Парі Сен-Жермен» Едінсон Кавані. Так що це дуже неприємна збірна, яка зіпсує гру кому завгодно, а пробити її захист дуже складно. Середній рівень уругвайців вище, чим у єгиптян. При цьому вони двічі чемпіони світу. Це обидва рази трапилося дуже давно – в 1930 і 1950 роках, але досвід і тпопорадиція такі у них є. Я був в Уругваї півроку тому, вони посилено готувалися до ЧС. Там проживає 3 мільйони чоловік, з яких півтора грають в футбол. Це національний вид спорту.

Найбільш реальна схема – виграти у збірних Саудівської Аравії і Єгипту, і тоді ми вийдемо з групи з другого місця.

Так що по суті головний для нас матч буде в Пітері проти Єгипту, який я і буду коментувати.

Потім ми, швидше за все, виходимо на збірну Іспанії, яка з великою ймовірністю займе перше місце в групі B. Наукова фантастика – не мій жанр, так що не будемо заглиблюватися далі. Тут поборються також Португалія, Іран і Марокко, і припускаю, що дружина на чолі з Кріштіану Роналду і зовсім може не вийти з досить складною групи B. Так що на кого ми потрапимо, якщо раптом перевершимо всі очікування і вийдемо з першого місця, сказати дуже складно.

Якщо ми вийдемо в чверть фінал, це буде чарівно.

Що стосується шансів на перемогу, то Бразилія володіє найбільш збалансованим складом: є такі зірки, як Неймар, і є хороші гравці. Ті, кого я бачив, виробляють дуже гарне враження. У них також сильний тренер Тита, якого ми мало бачимо в Європі. Команда технічна, що незвично для них.

Далі б я поставив німців, у яких, як правило, страшне відтворення нових зірок. Потім іспанці, у яких дуже сильна команда з потужною і різноманітною захистом. І далі французи, у яких дуже сильний склад, але немає якоїсь монолітності і балансу, як у бразильців.

Відносно темних конячок, то на ЧС зазвичай хтось проривається до півфіналу, але далі не йде. Тобто не може виграти чемпіонат світу ті ж Греція або Ісландія – це не Євро, де вистрілюють подібні Андердог (команди, в успіх яких ніхто не вірив спочатку. – Прим. «Антени»). Але мені ще дуже подобається Данія, зверніть увагу на цю команду.

Що стосується нас, коментаторів, на ЧС немає кабінок – ми сидимо на тих же трибунах, що і глядачі, тільки за столами з моніторами. За правилами ФІФА коментатор повинен бути в гущі подій. Я ніяк особливо не готую. Минулий рік я мало коментував, так що скучив. Зараз я просто дивлюся в великій кількості матчі тих команд, на яких точно доведеться працювати. Безпосередня підготовка до матчу триває приблизно два дні. Я збираю інформацію, але важливо навіть не її кількість, а вчасно її подати, що складно, тому що її дуже багато. Перевантажувати інформацією теж не слід – це помилка, до того ж зараз вся футбольна статистика є в доступі в інтернеті і всі глядачі – великі фахівці. Але іноді щось ексклюзивне від мене проскакує. Мені важливо зрозуміти самому, в який футбол грає збірна. А так мені потрібні папір, ручка, планшет. І у мене є з собою маленький ноутбук зі своїм вай-фаєм, так як проведений на стадіоні через повністю заповнених трибун іноді погано працює.

Також мене призначили на фінал, але на нього особливий настрій не потрібен: сама атмосфера ЧС досить бадьорить, так що ти розповсюджуєш емоції щодо всього, що відбувається. Домашній ЧС буває, ймовірно, раз в житті. Нам усім дуже пощастило. Потрібно використовувати будь-який шанс доторкнутися до нього – та хоч в фан-зону сходити. Є міста, які не будуть проводити матчі, але теж якось беруть участь. Наприклад, у Воронежі, де поселяться марокканці, вони влаштують відкрите тренування для всіх бажаючих. Приходьте і доторкніться до історії!

Цілий місяць телебачення буде жити футболом. Всім бажаю гарного годинника. Багато-багато футболу і багато-багато емоцій. Отож всі вболівальники літочислення йде по чемпіонатах світу та Європи, тобто кожні два роки. І ось ми знову дочекалися! Прекрасного – домашнього! – мундіалю!

Віктор Гусєв, коментує на Першому каналі:

Велика удача те, що ми отримали ЧС. Інша справа, що, коли нам його віддали, це було 7 з половиною років тому. Я пам’ятаю своє відчуття тоді, що цього часу достатньо, щоб у нас виросло нове покоління футболістів. На жаль, цього не сталося. З’явилися окремі хлопці – зірочки місцевого розливу, але це не ціле покоління. Олексій Андрійович Міранчук, Головін, Смолов мають можливість заявити про себе. У них не особливо вірять, кажуть, що вони ні на що не здатні. А ви спростуйте, доведіть зворотне. І хороша гра тут може стати початком блискучої кар’єри в Європі. У хлопців є такий шанс.

Коли робиш прогноз на команду, за яку вболіваєш, то практично неможливо поставити на її невдачу, тому що тоді, коли ти будеш дивитися її виступ, ти будеш, природно, вболівати за неї, але в частині твого мозку буде сидіти думка, що ти поставив на її поразку. Тобто якщо вона програє, ти виграєш. Тому коли я роблю прогноз на гру улюбленої команди або, в даному випадку, збірної, яку ми всі любимо, я роблю його щадним і трошки з зивишеніем. Мій прогноз – з групи ми вийдемо. Я коментував фінальне жеребкування і, коли ми отримали таку групу, вона здалася дуже хорошою, в ній немає потужних команд Англії, Хорватії. З командами Німеччини і Бразилії ми були посіяні під першим номером, тому вони не могли нам випасти, але все одно групи здалася гарною. Ми навіть оцінили жереб за те, що він нам видав такий розклад матчів. Починаємо з Саудівською Аравією для розгону, потім Єгипет і тільки потім Уругвай, до матчу з яким ми в принципі можемо підійти з достатньою кількістю очок, щоб грати з ними за перше чи друге місце. Так ми, оптимісти, думали і прикидали. Але тоді ще не так потужно заявив про себе Мохамед Салах, лідер команди Єгипту. Тоді він не був супер-зіркою. Тепер з єгиптянами буде непросто. Нам потрібно обов’язково вигравати у збірної Саудівської Аравії. Якщо ми там втратимо очки, але на матч з єгиптянами хлопці вийдуть з тремтінням в колінах. Для саудитів ж ми, можливо, найслабші з сильних, і вони все віддадуть цій грі. Ну що робити – треба грати. Для наших футболістів це буде нервова гра в переповнених «Лужниках», коли на них покладаються такі надії, а, з іншого боку, не дуже в них вірять. Але я все одно сподіваюся, що ми виграємо 2: 0. Клас у наших вище.

Далі буде Єгипет. Багато чого буде залежати від Салаха, але не треба на ньому зациклюватися. Там є група дуже непоганих футболістів крім нього. У збірній він звільнений від оборонних дій. Він просто йде вперед, все грають на нього, створюють йому моменти. При цьому він самодостатній футболіст, який може все організувати собі і без допомоги товаришів. Подивимося, що з ним буде після травми, яку він отримав під час фінальної гри Ліги чемпіонів з «Реалом». Травма ця неприємна і, навіть якщо вона залікована, все одно буде створювати якусь незручність. Мені здається, що на 100% він готовий не буде, але Салах вистачить і 80-90%. Він, безумовно, лідер. У відбірковому циклі він забив 71% всіх м’ячів. Він забив вирішальний пенальті, яке забезпечило команді перше місце. Я думаю, що він зіграє з Уругваєм, тому що це буде матч в день його народження – йому виповниться 26 років 15 червня. Мені здається, він зробить все і з’явиться на полі. Може, він не з’явиться на все 90 хвилин, якщо вирішать, що тактично краще зосередитися на двох інших матчах, але, я думаю, хоча б символічно він вийде на гру. Важливо сама його присутність на полі і щось він зможе зробити в будь-якому стані. Я думаю, ми зіграємо в результативну нічию з Єгиптом.

У Уругваю дуже сильна оборона і атака, але не дуже сильна середина поля. У центрі у них два захисника з «Атлетіко Мадрид». А також Суарес і Кавані, які входять в десятку кращих нападників світу разом з Салахом. Це буде цікава гра. Суарес почав кусатися давно – робив це три – чотири рази, отримував дискваліфікацію, але при цьому він абсолютний лідер команди і в роздягальні, і на поле. Якщо прибрати кусання, то він приклад для всієї команди. Кавані дуже сильний в «ПСЖ», він забив більше всіх у відбірковій групі південноамериканського циклу – 10 м’ячів. Це дуже потужна зв’язка – вони грають один з одним. Але фланги слабший захисту і атаки. Це золоте покоління, яке ніяк не може себе проявити. Для багатьох з них це останній шанс. Але вже починається перебудова: старі півзахисники йдуть, на середньої лінії з’являється молодь, яка ще не вписалася, і в цьому можна бачити слабкість Уругваю. Але я до того доізучался наших суперників, що зробив прогноз: в фіналі Уругвай зіграє зі збірною Німеччини, але виграє Німеччина. А з нами вони зіграють по нулях. Може, до гри з нами вирішать свої завдання і розслабляться.

У нашій грі не важливо, перше чи друге місце, тому що після цього йдуть Іспанія та Португалія, які зіграють між собою в першому матчі. І з самого першого дня буде відомо, хто в групі перший, а хто другий. В принципі все одно, кого вибирати – гравців великої Іспанії, що стала за останні десять років і чемпіонами світу, і дворазовими чемпіонами Європи, або діючих чемпіонів Європи португальців. Роналду потрібно буде щось доводити своєї збірної, тому що вони стали чемпіонами без нього – він травмувався на початку матчу. Але він надавав на них вплив, керував разом з тренером, перебуваючи на лавці запасних, – це фантастика.

Та й у Салаха харизми вистачає. Сюди входить і зовнішній вигляд, а у нього на голові пташине гніздо на відміну від ідеального Роналдо. Але всі говорять, що це приголомшлива наймодніша зачіска. Причому один Салаха – стиліст, і вони виробили цей образ. Все продумано, це свого роду краса. Я не знаю, як він впливає на гру збірної. У «Ліверпулі» він не такий вже харизматичний лідер. Так таким і складно бути в Англії іноземцю. Але, думаю, що до нього прислухаються і на поле він все-таки вийде.

Але якби я не вболівав за нашу збірну, а був стороннім спостерігачем, то прогноз міг би бути іншим. На жеребкуванні я говорив, що якщо якусь четвертку і можна назвати групою життя, то тільки нашу. А в зарубіжній пресі нам відводять мало не останнє місце. Наші англійські колеги говорять, що так, це група життя – для Уругваю, Єгипту і в якійсь мірі Саудівської Аравії. Навіть її ставлять вище нас – ось такі підступи Заходу.

Якщо забігти зовсім далеко вперед, на вихід з групи, то з Іспанією грати буде дуже складно, хоча останній раз ми з ними зіграли 3: 3, граючи вдома товариський матч, і результат, швидше за все, був би іншим, якби це була гра ЧС. Не те щоб вони були розслабленими. Я прекрасно пам’ятаю, як вони йшли з похмурими обличчями, незадоволені цією нічиєю. Але підспудно розумієш, що це була товариська гра, а в іншому матчі рахунок був би інший. Так що я не став би особливо розраховувати і згадувати ці 3: 3. Португалія рівнем нижче, чим Іспанія, незважаючи на Роналду, тому з нею комфортніше грати в плей-офф.

Мотивація у всіх однакова, але наші, на жаль, не відчуватимуть себе так розслаблено, як інші настільки ж мотивовані команди. Хоча вдома стіни допомагають, але на наших вони будуть і тиснути, особливо на молодих. Дуже вже ми їх залякали ставленням до збірної. Ми їм говоримо, що вони наша надія і тут же заважаємо їх з брудом. У нас дві крайнощі, які безглуздо з’єднуються, коли нічого ще не сталося. Так що ситуація нервозності буде присутній.

З нами іноді не дуже добре надходять судді. На щастя, на домашньому ЧС цей момент повинен бути відсутнім. Господарів не засуджують, щоб команда країни, що приймає ЧС, просунулася якнайдалі в інтересах уболівальників. Поки збірна Росії бере участь в турнірі, інтерес величезний і дивляться всі матчі, навіть Панаму – Туніс чи Японію – Сенегал. Коли наша збірна вилітає, інтерес починає знижуватися і повертається на колишній рівень десь до півфіналу – фіналу. Може, на домашньому ЧС цього і не буде. Сподіваюся, що інтерес буде великим, рівним і високим протягом усього Ч. М. Але для організаторів важливо, щоб збірна приймаючої країни в турнірі залишалася.

На німців ставлю як на переможців. Раз в збірній Німеччини залишилися ветерани, значить, довели, що вони краще приголомшливих молодих футболістів. У німців за 7 років змінилося два покоління. У них все відбувається всупереч законам природи. У всіх одне покоління, а у них ще одне влазить посередині. На ЧС в Південній Африці кращим молодим гравцем визнали Томаса Мюллера, а через два роки він уже був ветераном. Німці виграли Кубок конфедерацій – 2017 якщо не третім, то другим складом. Так що там і свіжа кров, а ветерани на якихось позиціях довели, що вони настільки сильні, що виграли у цій найпотужнішою молоді. На вихід німців у фінал я ставлю з великою впевненістю. А в фіналі може статися що завгодно. У чемпіонаті Європи все йшло до того, що виграють французи і навіть Роналду травмувався, але це, може, французів і підвело: вони вирішили, що без нього вони португальців розгромлять. Але вийшов нині нападник «Локомотива» Едер і все вирішив.

До футболу не потрібно підходити як до точної науки і критикувати тренерів – вони роблять все, що можуть. Головне – гравці. Щоб порівнювати тренерів, потрібно їм дати однакові команди і подивитися, чого вони доб’ються з ними. А то у кого-то всі зірки світу, а у кого-то нікого. До тренерам потрібно ставитися з розумінням, в тому числі і до Черчесову. Він робить все, що може.

Крім наших я завжди вболіваю за Англію – може, тому, що перший ЧС я побачив в чорно-білому варіанті в 1966 році. Я симпатизую їх збірної, яка з того року нічого не добилася. Зараз у них є шанси. Вони виграли матч зі збірною Нігерії 2: 1, і в першому таймі виглядали як чемпіони світу, а в другому трошки здали, і стало ясно, що є проблеми в обороні. У них сильна атакуюча четвірка і Харрі Кейн з «Тотенхема». Це буде його чемпіонат. Він центральний нападаючий, але абсолютно не егоїстичний. Роздає чудові передачі, відходить назад для організації гри. Він у відмінній формі і поведе цю багато в чому молоду команду. Самі англійці – хто вірить в неї, хто не вірить.

Раніше не було інтернету, і коментатору було складно добути якусь інформацію. Але коли ти її здобував, то ставав істиною в останній інстанції для телеглядачів. Зараз інформацію легко добути і тобі, і вболівальнику. Тому потрібно дивувати не тим, що ти щось знаєш, а подачею і акцентами, які ти розставляєш в цій загальній для тебе і глядачів інформації. Я пам’ятаю фінал 1994 року в передмісті Лос-Анджелеса Пасадені, де був інший принцип трансляції, коли ми її ділили з другим каналом. Зараз матчі поділені, а тоді за мною сиділи коментатори другої кнопки Жолобов та Орлов, які прокоментував перший тайм для ВГТРК і попросили глядачів переключитися на Перший канал, надавши мені слово. А матч за третє місце, навпаки, ми коментували перший тайм і передавали слово колегам. Аудиторія у каналів була різна, так що хто-то точно побачив тільки одну половину гри.

З тих пір дуже багато що змінилося. Футбол нарешті прийшов до системи відеоповторів, оскільки в плані зміни правил це більш консервативний вид спорту, чим всі інші. На моїй пам’яті в баскетболі ввели триочкові кидки, в волейболі Герасимчука переходу подачі, тепер кожне попадання – це очко. Це кардинальні зміни в правилах. А в футболі за останні роки змінилося тільки те, що не можна віддавати м’яч назад своєму воротареві в руки, він може грати тільки ногами в цьому випадку. Це було зроблено, щоб загострити гру, тому що воротарі зазвичай грають гірше ногами, чим інші, і це може призвести до виникнення небезпечних ситуацію біля воріт. Міжнародні організації кажуть, що футбол і так найбільша гра, так що нехай міняють правила ті, хто хоче встигнути за популярністю – волейбол, баскетбол.

Тому введення відеоповторів – це здорово. І такі розборки тільки прикрашають трансляцію. І не мають рації скептики, які запевняють, що це затягує матч. Це шоу всередині шоу, яке ніяк не уповільнює гру. Інший глядач, який відійшов від телевуізора попити чаю, повернеться до екрану саме на відеоповторі – розібратися, що ж там було. Особливо якщо це не показ звичайного голи, а відновлення справедливості. Правда, не завжди, тому що футбол – складна гра. Таку функцію повинні були виконувати судді за воротами, але вони з цим не справляються, кут їх зору обмежений, присутній людський фактор. Але для мене все разом – додаткові арбітри і відеоповтори – створює майже ідеальну систему.

При підготовці до матчу ходиш і думаєш про цю гру, уявляєш можливі ситуації, читаєш і поступово настроюєшся на цю хвилю. До речі, такі змагання, сконцентровані в 3-5 тижнях, легше коментувати. У перший матч ти Вкочує для розминки, а потім вся атмосфера тебе захоплює і ти в’їжджаєш в другій – третій матч як по накатаній, тому що все навколо пронизане футболом. В голові осідає багато інформації, і ти можеш екстраполювати епізод матчу на більш ранню гру, розповісти футбольну історію.

Що стосується моєї нефартовості (в сенсі, що наші програють, коли я коментую матч), то, за даними «Спорт-експресу», я перебуваю десь в середині списку. Вони пару років назад склали статистику по всіх матчів збірної за всіма коментаторам, і я там, на диво, не на першому рядку. У 1990-і і 2000-і я коментував майже всі матчі збірної Росії. Щось ми вигравали, але головного успіху не досягали. Тому запам’ятовувалося це, а не проміжні результати. Я своїм бідним тілом закрив амбразуру для цілого покоління коментаторів. А сприймаю я це як частину гри. Вболівальники придумали таку гру. У деяких є прикмети, забобони, але якщо це їх забавляє, нехай так і буде. Їм важко повірити в те, що команда не здатна. Нехай буде винен хтось ще крім футболістів.

Два рази я був прес-аташе нашої команди – у Бишовця і Романцева. Я бачив розбиті коліна гравців і збиті ноги. Вони намагаються з усіх сил, тому несправедливо звинувачувати їх в тому, що вони зажрались і не постояли за честь країни. Гравці Ісландії відіграють в серйозних клубах. Це не рибалки і листоноші. У наших теж є настрій. Найбільша їхня біда не те, що вони не вміють грати, що вони слабкі футболісти, а уболівальник не може в це повірити. І каже, що вони не старалися. Наші намагалися і намагаються завжди – точно вам кажу, просто суперники сильніше. Хтось в дитинстві навчив їх майстерності володіння м’ячем, що в зрілому віці зробити складніше.

Коментувати мені допомагає і життєвий досвід, і те, що половину своїх років я прожив в СРСР. Знаю, який життя було тоді, який у розбудову … Це унікальний досвід. Мені також допомогло те, що я закінчив факультет іноземних мов (перекладацький факультет Московського державного педагогічного інституту іноземних мов за спеціальністю перекладач-референт англійської та французької мов. – Прим. «Антени»), і у мене є навички синхронного перекладача. А це та сама кабіна, навушники, пульт, необхідність переказувати те, що сказав чоловік, і одночасно стежити за тим, що він скаже далі. Це дуже схоже на репортаж. Коментуєш і одним оком стежиш за тренером, лавою запасних, хто виходить на заміну. Таке роздвоєння-расчетвереніе уваги, і все повинно бути ув’язано в один клубочок репортажу. Коли я прийшов в коментаторських кабіну, то зрозумів, що дуже багато мені знайоме з синхронного перекладу. Я це наклав на те, що мені було відомо про футбол, який я любив з дитинства, і компенсував те, що я професійно ніколи не грав. Вважаю, що професіоналом бути не обов’язково, але потрібно грати на якомусь рівні.

Типовий приклад: гравець падає, корчиться на газоні, а через кілька секунд підхоплюється і біжить. Той, хто сам не грав і кого не били по ногах, скаже, що це симуляція. А той, хто грав і кого били, зрозуміє, що це, можливо, симуляція, а можливо, больовий шок, який проходить через 20 секунд. Не можна огульно звинувачувати людину в тому, що він зобразив травму.

Матч «Реала» з «Ліверпулем» у фіналі Ліги чемпіонів дивилися по епізодам, і викликає питання, що Рамос зробив з бідним воротарем. Після того як Рамос вдарив його ліктем в голову, Каріус пропустив дивні голи. Швидше за все, у нього був струс мозку, з яким він продовжував грати і робити помилки. А з Салахом, на мій погляд, був ігровий момент і невдале падіння. Але я вважаю Серхіо Рамоса кращим захисником цього століття. Салах ще потрібно довести сталість своєї гри, що зробили Роналду і Мессі, щоб стати кращим нападаючим. А взагалі пора дати «Золотий м’яч» воротареві, наприклад, Нойєра, після Яшина, улюбленого футболіста мого дитинства. Ось Зідан пішов з «Реала» і ви питаєте, чи є шанс заманити його до нас в збірну. Але гравці роблять тренера, а не навпаки. Якщо Зідан прийде тренувати нашу збірну, йому будуть потрібні гравці. Це повинні зробити дитячі тренери – підготувати грунт для Зідана.

А що стосується моєї коментаторської фішки, я якось вирішив, що повинна бути знакова фраза, якою закінчується репортаж. Моя «бережіть себе« – це калька з англійського take care, і у них вона означає скоріше просто «поки». Я починав коментувати на початку 1990-х в нервовій, небезпечної атмосфері того часу, і вирішив, що ця фраза доречна. Це розвиток тієї думки, що потрібно полюбити себе і тоді ти полюбиш і інших. Її підхопили, і мій колега Андрій Малахов, закінчуючи своє шоу, став говорити: «Бережіть себе і своїх близьких». Ех, треба було цю фразу запатентувати!