Чарівний свисток і золоті яблука
Жив колись король. У цього короля була птах, така красива і чарівна, що іншої такої на світі не знайти. Король в ній душі не чув.
Одного разу, коли він годував її, двері забули закрити, і птах полетіла. Король покликав своїх синів – а їх було у нього двоє – і сказав:
– Той з вас, хто через рік знайде цю птицю, отримає половину свого королівства.
Брати разом вирушили в дорогу; дійшовши до перехрестя, вони розлучилися. Незабаром старшому зустрілася стара – то була фея.
– Куди ти тримаєш шлях? – запитала вона його.
– Іду куди треба, не твоє це справа.
Стара перейшла на ту дорогу, по якій йшов молодший.
– Куди ти, прекрасний юнак, тримаєш шлях?
– Іду шукати птицю, яку упустив мій батько
– Ось тобі свисток. Піди з ним в Арденнський ліс; ти свиснеш разок і скажеш: «Я прийшов за птахом мого батька». Всі птахи навперебій закричать: «Це я! Це я!" Тільки одна скаже: «Це не я!» Її-то і візьми.
Принц подякував стару, поклав свисток в кишеню і відправився в Арденнський ліс. Там він свиснув разок і сказав:
– Я прийшов за птахом мого батька. Всі птахи навперебій закричали:
– Це я! Це я! Це я! Тільки одна сказала:
Принц схопив її і пішов назад в замок свого батька.
Незабаром йому зустрівся брат, який негайно його запитав:
– Віддай її мені! -Ні!
– Тоді я тебе вб’ю!
– Убий, якщо хочеш.
Брат убив принца, вирив яму і там закопав вбитого, а сам разом з птахом повернувся в замок. Король дуже зпорадів, що птах знайшлася, велів влаштувати великий бенкет і скликав на нього багато народу.
Тим часом йшов лісом пастух; його собака почала скребти землю там, де був заритий молодий принц Пастух пішов слідом за собакою і зауважив, що там, де вона шкребе, щось стирчить із землі. Спочатку йому здалося, ніби це палець, але, придивившись, він побачив, що це свисток. Пастух узяв його і приклав до губ, а свисток раптом заговорив:
Свисти, пастух, не шкодуючи сил, Рідний мій брат мене вбив В дрімучому Арденському лісі.
Місцевий мер, який жив по сусідству з пастухом, почув про свистку і купив його. Прийшовши на запрошення на королівський бенкет, він взяв свисток, і гості раптом почули слова:
– Свисти-ка, мер, не шкодуючи сил,
Рідний мій брат мене вбив В дрімучому Арденському лісі.
Тоді король в свою чергу взяв свисток, і той знову сказав:
– Свисти, батько, не шкодуючи сил,
Рідний мій брат мене вбив В дрімучому Арденському лісі.
Старший син короля зметикував, що мова йде про нього. Він хотів було бігти, але його наздогнали, повернули і змусили свистіти. А свисток твердив:
– Свисти, кат, не шкодуючи сил,
У їдь це ти мене вбив
У дрімучому Арденському лісі.
Король негайно наказав спалити сина живцем на багатті.
Потім він запитав пастуха, чи може той вказати місце, де знайшов свисток. Пастух сказав, що точно не пам’ятає, але спробує знайти дорогу, а його собака – та прямо попрямувала до того місця. Як тільки тіло викопали із землі, юнак схопився на ноги.
Король на порадощах звелів влаштувати пишне святкування. Я там побував і знову додому потрапив.