ВСІ

Віра Брежнєва інтерв’ю, останні новини 2021

ЗМІСТ СТАТТІ:

Віра Брежнєва інтерв'ю, останні новини 2021

Співачка, актриса, телеведуча і посол Доброї волі ООН розповіла про свій шлях до успіху.

Текст: Алеся Гордієнко · 24 жовтня 2017 ·

– У дитинстві я була, мабуть, найбільш непопулярною дівчинкою в класі. Росла в багатодітній родині (у співачки є три сестри. – Прим. «Антени»), а для однокласників слово «багатодітна» означало «неблагополучна». Сама я не конфліктувала, але коли хтось нападав, доводилося давати відсіч і відвойовувати своє місце під сонцем.

В деякій мірі я себе тоді сприймала гидким каченям. Мені не подобалося, як я виглядаю. У мене були проблеми із зором, я носила окуляри зі складними діоптріями, які дуже берегла, тому що коштували вони дорого. І якби з ними щось трапилося, у батьків не було б засобів на покупку нових. Але один раз під час бійки мені їх все-таки зламали … Для мене це було справжньою трагедією.

З окулярами я попрощалася тільки в 21 рік, коли, працюючи в групі «ВІА Гра», накопичила грошей на операцію і зробила лазерну корекцію зору.

Пішла вчитися на бухгалтера

– У мене були дуже мінливі уявлення про майбутню професію. Спочатку я хотіла стати патологоанатомом, потім доктором, учителем, а потім раптом – актрисою. Але коли підросла, зрозуміла, що треба думати про щось більш земне, і вирішила піти вчитися на бухгалтера, щоб забезпечити собі гідний заробіток в майбутньому і допомагати рідним. Цілком нормальна мрія для дівчинки з Дніпродзержинська, тим більше що з цифрами я з дитинства дружила. Математику в школі викладала директор, тому, як розумієте, предмет був обов’язковий до відвідин, та й давався мені легко. Але, незважаючи на математичний склад розуму, мене завжди тягнуло до творчості. Пам’ятаю, як мріяла ходити в музичну школу, але, на жаль, батьки не мали можливості возити мене на інший кінець міста. І я просила своїх однокласниць, які там займалися, розповідати все в подробицях – музика завжди здавалася мені другий реальністю, в якій можна було дати волю своїй уяві і ідеям.

Закричала: «Я заспіваю!». І вийшла на сцену

– Влітку 2002 року ми з подругою збиралися на концерт групи «ВІА Гра» в Дніпропетровську. Добре пам’ятаю: це був день Івана Купали, я одягла красиве чорне плаття трохи вище коліна з червоними маками, босочимки на підборах – це вбрання залишився в моїй пам’яті, тому що саме в ньому я вперше піднялася на сцену. На концерті проводили конкурс двійників учасниць групи – Альони Вінницької, Ані Седокової і Тані Найник. Вийшли дівчата, схожі по образам, і раптом одна з них – блондинка – відмовилася співати. Виникла незручна ситуація. Я тоді стояла прямо перед сценою і, швидко зреагувавши, прокричала: «Я заспіваю!» І мене викликали на сцену. Уже після виступу Олена мені сказала: «Хороша ти дівчинка, треба тебе до себе забрати». Можна сказати, напророкувала, за що я їй безмежно вдячна. Потім адміністратор групи, згадавши про мене, запросив на кастинг. Якраз в тому році Олена зібралася покинути колектив. І я вирушила до Києва в повній впевненості, що я найкраща кандидатура до складу групи. Але коли почула, як співають інші дівчатка, які ноти беруть, звичайно, задумалася: «Боже, що я тут роблю? Мене зараз виженуть ». Однак юнацький максималізм і напористість дали результат, вибрали саме мене. Я дуже хотіла потрапити в групу, і моєю головною на той момент мотивацією було бажання не стати відомою, а перш за все заробити грошей, щоб прогодувати мою дитину, мою велику родину (старша дочка Віри Соня народилася 30 березня 2001 року. – Прим. «Антени »)

Контракт підписала не дивлячись,

– Коли мене затвердили в групу, настійно порекомендували трошки скинути вагу. Я тоді була такою Ладненько дівчинкою з провінції, як то кажуть, кров з молоком. Всі знають, що телевізор візуально додає кілограмів п’ять, уявіть, що було б, якби цю дівчинку ще збільшили. Відразу почала харчуватися по-іншому: відмовилася від цукру, а до цього пила солодкий чай, забула про хліб, їла селеру і курячу грудку на грилі. З тих пір їх не люблю. Продюсери дали мені педагогів з хореографії, вокалу: «Ось тобі час і інструменти. Якщо ти перспективна людина і готова працювати, то у тебе є все для того, щоб довести нам це ». І я це зробила. На підготовку був місяць, я показала результат через два тижні. До зйомок кліпу на пісню «Не залишай мене, коханий!» підтягла вокал, хореографію і була в потрібному вазі.

Свій контракт я, якщо чесно, навіть не читала, підписала не дивлячись. По-перше, тому що в 20 років в цьому не розбиралася, а по-друге – просто дуже хотіла цю роботу. І готова була працювати цілодобово.

Головне – щаслива сім’я

Віра Брежнєва інтерв'ю, останні новини 2021

– Мені довелося залишити дитину в Дніпродзержинську з мамою, а самій поїхати до Києва. Сім’я була за мене дуже порада, рідні відпустили, сказали, щоб не хвилювалася. І я була спокійна, знаючи, що донечка в надійних руках. Але в чужому місті я опинилася одна: ні рідних, ні друзів – тільки два продюсера і дівчатка з групи. Перший час жила у Наді Грановської (співачка була учасницею групи з самого її заснування, але тимчасово покидала колектив, коли йшла в декрет. – Прим. «Антени»), потім переїхала на окрему квартиру. Звичайно, вила від самотності. Я ж народилася в багатодітній родині і звикла, що вдома багато людей, шум, спільні сніданки, розмови, а тут я одна. Через півроку почалася справжня ломка, все частіше замислювалася про те, що потрібно кинути все і повернутися додому. Зараз я дуже вдячна собі за те, що тоді переборола цю слабкість.

Додому висилала практично всі гроші, які заробляла в групі, і моя сім’я почала нормально жити і харчуватися. Себе я в усьому обмежувала, залишаючи засоби на оплату житла і на мінімальну косметику. Зробивши ремонт в квартирі в Дніпродзержинську, купила мамі пральну машинку і бойлер, щоб удома завжди була гаряча вода, без якої ми жили всі дитинство. А через якийсь час змогла перевезти рідних до Києва, приклавши всі зусилля для того, щоб їх забрати, – на це я готова була витрачати всі гроші. Я дуже хотіла, щоб моя сім’я була забезпечена і добре жила.

Шанс проявити себе

– За плечима у кожної людини є шлях, який йому потрібно було пройти, щоб стати тим, ким він зараз є. Іноді запопоради досягнення мети ми змушені в чомусь себе обмежувати. Коли я потрапила в групу, наше спілкування з донькою стало зовсім епізодичним. Я постійно була в роз’їздах. Згодом я, звичайно, постаралася все налагодити і заповнити. Це був мій вибір, я намагаюся не допускати почуття провини. Якби мене зараз запитали: змінила б я що-небудь в своєму минулому? Ні. Саме те, що відбувалося зі мною в житті, привело мене туди, де я зараз.

Єдине, що об’єднує моє дитинство і дитинство моїх дітей, – це любов у родині (старшої дочки Соні шістнадцять років, молодшій, Сарі, сім. – Прим. «Антени»). Повірте, це найголовніше. Можуть бути різні матеріальні можливості, але завжди повинні залишатися реальні цінності, такі як повага, взаємодопомога, любов, підтримка, турбота, вони найважливіше для побудови особистості.

Вдома я буваю максимум 10-12 днів на місяць. Але навіть якщо мене немає, ми з дочками постійно на зв’язку – листуємося, зідзвонюємося. Якщо порахувати, то, може бути, у середньостатистичної мами, яка вранці йде на роботу, а ввечері приходить додому, готує і займається справами, залишається ще менше часу на те, щоб побути з дітьми. Мої доньки бачать маму щасливою, нехай іноді і втомленою. Я ціную кожну хвилину нашого спілкування і отримую задоволення від того, що у мене є. Люблю, любима і роблю в житті те, що мені подобається, – це дуже важливо. І так, це можливо: бути публічною людиною і створити щасливу сім’ю. У мене не було такого, щоб одного ранку я раптово прокинулася знаменитою. Все, що є в моєму житті, я заробила і заслужила. Успіх – це таке крихке стан, в яке ти навіть боїшся повірити, тому що завжди присутній страх розчарування. Я в цьому плані абсолютно прагматичний і раціональний людина. Може бути, тому в мене і не було зіркової хвороби. Все так же хвилююся перед сценою, нервую, як в перший раз, а на ній растворяюсь, тому що відчуваю свого глядача.

У шоу «Успіх» на СТС, ведучою якого я стала, ми з наставниками будемо допомагати артистам. Наша телевізійний майданчик – це приголомшливий шанс, щоб себе проявити. І я вважаю, що по-справжньому талановитим людям вона буде підмогою, місцем, де можна показати, на що ти здатний. Сьогодні стати популярним можливо за секунду, якщо ти дійсно зробиш щось видатне. Але завжди важливо не тільки злетіти, а й утриматися – майбутнім артистам треба бути готовим до конкуренції, вона є скрізь і завжди, до постійної роботи, перш за все над собою, до чесності – тільки коли ти чесний в творчості, тебе може прийняти і полюбити твій глядач.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /var/www/ar4i2501/data/www/babyrest.com.ua/wp-content/themes/dashy/footer.php on line 21