Венерична лімфогранульома – причини і лікування небезпечної хвороби

ЗМІСТ СТАТТІ:

• Венерична лімфогранульома – що це?
• Збудник венеричною лімфогранульома
• Лімфогранулематоз – причини
• Венерична лімфогранульома – симптоми
• Венеричний лімфогранулематоз – діагностика
• Хламідійна лімфогранульома – аналіз
• Венеричний лімфогранулематоз – лікування

Венерична лімфогранульома відноситься до специфічних інфекцій. Найчастіше захворювання зустрічається у молодих людей 20-30 років, які ведуть активне статеве життя. Однак в окремих випадках передача інфекції можлива і через предмети гігієни.

Венерична лімфогранульома – що це?

Друга назва інфекції – четверта венерична хвороба. Провокується вона поруч хламідій, відмінним від тих, що викликають відомий хламідіоз геніталій. Однак механізм проникнення в організм людини схожий. Переважним для такого захворювання є статевий шлях. При цьому лікарі не виключають можливість проникнення збудника через предмети гігієни (побутовий шлях).

Хвороба широко поширена в країнах Західної та Східної Африки, Азії, Південної Америки, Індії. Випадки, реєстровані в країнах Європи і СНД, в більшості є «привізними» – зараження відбувається в результаті незахищеного статевого акту з носіями інфекції. Захворювання легко ідентифікувати за характерними симптомами, що сприяє своєчасному початку терапії.

Збудник венеричною лімфогранульома

Дослідження встановили, що венеричний лімфогранулематоз провокується трьома серотипами хламідій: L1, L2, L3. Щоб захворювання розвинулося, необхідно, щоб збудник проник через пошкоджені слизові оболонки і шкірні покриви. Надалі хламідія досягає лімфатичних шляхів, в результаті розвивається лімфангіт, лімфаденіт. Ці порушення є початковими стадіями патології, прогресування якої призводить до появи характерних симптомів, клінічної картини. Перші ознаки з’являються через 3-10 діб з моменту інфікування.

Лімфогранулематоз – причини

Хламідійна лімфогранульома виникає в результаті статевого контакту. Цей шлях проникнення є основним. Однак венерологи не виключають можливість зараження через предмети гігієни, побуту, якими раніше користувався носій інфекції. При цьому варто відзначити, що лимфогранулема утворюється безпосередньо на місці проникнення збудника в організм. Так, при нестандартному статевому акті можливі:

• вагінальні;
• оральні;
• анальні гранульоми.

Венерична лімфогранульома – симптоми

З моменту потрапляння збудника в організм і до того, як розвинеться паховий лімфогранулематоз, проходить до 10-ти діб. У представників чоловічої статі на голівці члена з’являється невеликий горбок, який згодом збільшується. У жінок венерична лімфогранульома, фото розташоване нижче, локалізується на статевих губах і в піхві. При нестандартних статевих зв’язках венерична лімфогранульома може утворюватися:

• мовою;
• на пальцях рук;
• в прямій кишці.

Спершу на місці занесення інфекції з’являються бульбашки, маленькі ерозії, виразки. Вони не доставляють дискомфорту і болю. Відбувається збільшення лімфовузлів (пахових, шийних, підщелепних). У міру поширення інфекції по всьому організму погіршується загальне самопочуття. Пацієнти скаржаться на:

• головну біль;
• нудоту;
• блювоту;
• підвищення температури.

При локалізації в прямій кишці можливі:

• виділення з заднього проходу;
• болю в прямій кишці;
• свербіж в анальній області.

Венеричний лімфогранулематоз – діагностика

Хламідійна венерична лімфогранульома діагностується на підставі клінічної картини, симптоматики. Однак для підтвердження діагнозу лікарі використовують лабораторні методи:

• мікроскопічне дослідження виділень;
• ІФА;
• ПЛР.

При діагностиці цього захворювання виключаються інші інфекції зі схожою симптоматикою:

• сифіліс;
• лімфогранулематоз;
• м’який шанкр;
• туберкульоз шкіри.

Хламідійна лімфогранульома – аналіз

Безпомилково визначити хворобу Дюрана-Ніколя-Фавра (хламідійну лімфогранулему) можна за допомогою внутрішньошкірної проби – реакції Фрея. Алерген для проведення аналізу готують з виділень з бубонів, виразок. Для проведення проби беруть по 0,1 мл контрольного (без збудника) і специфічного антигенів, які вводять під шкіру в згинальні поверхні передпліччя. Результати проби оцінюють через 48 годин.

Аналіз вважається позитивним, коли на місці введення утворюється папула розміром 5 мм в діаметрі і більше. При цьому розмір еритеми навколо місця введення не враховують. Реакція Фрея при лімфогранулеми, за статистикою, підтверджує діагноз практично в 75% випадків, тому метод прийнято вважати високо нормативним. Проба може проводитися на будь-якій стадії хвороби.

Венеричний лімфогранулематоз – лікування

Лікування венеричною лімфогранульома – тривалий процес. Терапія завжди проводиться комплексно і спрямована на придушення зростання і розмноження хламідій, полегшення самопочуття пацієнта. Алгоритм лікування складається індивідуально, з урахуванням стадії захворювання, наявності супутніх патологій, віку. Основу терапевтичних заходів становить прийом антибактеріальних препаратів. Дозування, кратність прийому встановлюються індивідуально. Серед використовуваних препаратів для терапії венеричною лімфогранульома:

• Доксани;
• Вібраміцин;
• Медоміцін;
• еритроміцин;
• Юнідокс-Солютаб.

Тривалість прийому залежить від часу початку лікування, ступеня ураження організму, стану імунної системи пацієнта. У більшості випадків терапевтичний процес триває 3-5 тижнів. Періодично проводяться діагностичні дослідження, що визначають присутність або відсутність хламідій в організмі. При недотриманні виданих лікарем рекомендацій, призначень можливий рецидив.