У кого з російських зірок є дача
біля будинку Анне Вескі можна зустріти справжнього лося, а Олена Циплакова порадіє власним яблучках.
Текст: Ліза Барська · 24 серпня 2018 ·
Зараз у дачників гаряча пора – час збирати урожай, робити заготовки на зиму. Це і хобі, і спосіб життя, і тпопорадиція. Яких не чужі не тільки прості смертні, а й знаменитості. Ми дізналися, хто із зірок не мислить літа без часу, проведеного на дачі.
Анне Вескі, співачка:
– Мені пощастило, я живу в самому мальовничому районі Таллінна, в зоні національного парку. У 100 метрах від мого будинку – вхід в парк, де гості можуть побачити куточок естонської села: старі хати, колодязі, млини. Це музей під відкритим небом. А мій будинок знаходиться в зеленій зоні, навколо ліс, всього одна дорога, яку майже не чути. Поруч можна навіть лося зустріти. Не жартую. І це справжнє щастя – дихати свіжим повітрям, чути спів птахів, але при цьому залишатися в центрі життя: від мого будинку всього 20 хвилин на машині до центру Талліна, 15 хвилин до аеропорту.
– У мене невелика ділянка, на якому тепер ростуть тільки декоративні рослини. Раніше, в 90-е, навіть пробувала садити моркву, якусь зелень. Але самі розумієте, який городник з гастролює артистки? Ніякий! Хоча я виросла в невеликому містечку, у батьків був свою ділянку, я була привчена до праці в землі. І я вирішила кинути цю затію. Тим більше що в наших супермаркетах зараз такий достаток зелені і овочів, що просто немає сенсу вирощувати своє. У нас в Естонії добре розвинене фермерське господарство, всі продукти високої якості. Тому всі овочі на моєму столі – покупні, місцевого виробництва.
А ось садок я зберегла. Там ростуть кілька яблунь, які по осені порадують смачними плодами. Ніяких заготовок не роблю, просто їмо свіжі фрукти і частина врожаю віддаємо сусідам, з якими дружимо. Вздовж паркану ми свого часу з чоловіком (Бенно Бельчиков. – Прим. «Антени») висадили туї, які з роками виросли в справжню живу огорожу. За цими деревами мене ніхто не бачить і не чує. Можу насолоджуватися відпочинком, не виходячи за межі дільниці.
До будинку ми прибудували літню веранду, на якій часто обідаємо прямо на вулиці, коли погода дозволяє. Бенно любить страви на грилі – прекрасно смажить м’ясо, ковбаски. Досить часто збираємося всією сім’єю. Я ж двічі бабуся. Коли дочка Керлі привозить онуків на «бабусин день», неодмінно разом обідаємо. Онуки люблять гратися в саду. А ще до нас часто приходять сусіди або приїжджають гості з Росії, і ми сідаємо на веранді і тепло проводимо час.
Оксана Сташенко, актриса:
– Люблю бувати за містом, тому дача для мене – найкраще місце відпочинку. Раніше ми знімали будиночок, а в липні минулого року вирішили купити ділянку в 40 кілометрах від Москви. У жовтні почали будівництво і 8 лютого туди перебралися. У будинку варто фитобочка, в якій ми розслабляємося і парімся.
Свій будинок ми прозвали «будиночком в дюнах». Справа в тому, що, коли закінчили роботи, нам відразу ж захотілося, щоб все було красиво. Тоді була рання весна, навколо лежала глина. І щоб облагородити вигляд, ми замовили пісок і поклали його навколо будинку. Решта території, а саме лісова зона, так і залишилася недоторканою. Так як будинок сіро-білий, а навколо пісок, здається, що він в прямому сенсі слова варто в дюнах.
У нас взагалі все стильно. Навіть дровник і паркан під колір будинку. Перед ним – величезна тераса, звідки ми з задоволенням милуємося природою. Прямо на ділянці ростуть суниця і гриби. Все це добро ми збираємо. Нам подобається сам процес. Панорамні вікна вітальні виходять на південь. Там хочу посадити лаванду. І ще по периметру обов’язково будуть плодові всіх видів по одному деревцю. Поруч розташуються кущики ягід. Ранньою весною посадили дві сосни, за літо вони виросли на 25 сантиметрів.
А на в’їзді у двір теж є цікава рослина. Коли була на гастролях в Ростові-на-Дону, то друзі подарували мені гілочку верби. Привезла її додому, поставила в вазу, а вона дала коріння! Вирішила прилаштувати її на ділянці. Тепер за нею доглядаю з величезною любов’ю. Коли довелося розчищати територію, ми побачили схилену берізку, яку хтось до нас зламав. Буквально по сантиметрах відміряли, щоб її не зачепити. Навесні деревце нас віддячила пухнастими листочками. Звичайно, нам довелося деякі дерева потривожити. І щоб загладити це, ми навіть вибачалися перед ними.
Тетяна Буланова, співачка:
– Наш дачне селище знаходиться на березі Неви, куди ми ходимо купатися. На нашій ділянці є двоповерховий будинок, басейн і лазня. Ніяким урожаєм не можу похвалитися, тому що дача для мене – місце відпочинку. Правда, зараз підростають огірки, які ми посадили запопоради експерименту. Також є 24-річні яблуні. Ними раніше займалася мама. З квітів – улюблені конвалії і півонії. Приїжджаю сюди раз на тиждень на чотири дні. Ми чудово проводимо час з дітьми: ходимо на річку, плескатися в басейні, граємо в настільні ігри, а ввечері можемо розслабитися під зірками за чашкою чаю.
Аркадій Інін, письменник:
– Дружина дуже хотіла дачу. Вирішив купити ділянку за умови, що туди зручно буде добиратися: не більше п’яти хвилин від вагона електрички до будиночка. Так як я здебільшого міська людина, не дуже люблю бувати за містом. Якщо ж і приїжджаю, то тільки на Новий рік або на дні народження. Як тільки купили ділянку, це було 15 років тому, дружина відразу туди переїхала. Однак через рік там почала протікати дах. Потім виявили на стіні тріщини. Коли почали детально розглядати фундамент, там його не виявилося. Будинок стояв просто на цегляних стовпчиках. І тоді мій син Саша несподівано виявив себе як небачений будівельник. Він розламав будинок дощенту і побудував новий. В результаті вийшло симпатичне двоповерхова будівля з верандою. У нас є всі міські зручності: газ, вода, опалення. Також в цьому році син разом з онуком Пашею зробили прибудову до лазні, щоб молодь могла туди приїжджати. Онук зі своєю дівчиною Машею створили з неї справжній палац! Вони щось випилювали, затирали під старовину, тягали цеглу з-під старих каменів. І тепер, коли виходжу на веранду, оглядаючи свої володіння, вомне прокидається «почуття поміщика»!
– Не дивлячись на те що мені 80 років, все одно намагаюся щось робити на ділянці, – вступає в розмову дружина артиста Інна Олександрівна. – Найбільше люблю розводити квіти. Мені подобаються хости тим, що прекрасно приживаються на будь-якому грунті і переносять навіть найсуворіші умови. Також маю чимні почуття до гортензії, яких у нас два куща. Пишаюся кущиком красивій блідо-бузкової бузку. І гілочки дикого виногпораду так здорово обвивають веранду і створюють тінь. Правда, тепер я охороняю всі свої посадки. Наприклад, трояндам, які недавно прижилися, довелося несолодко. Їх витоптали наші дачні тварини: дві собаки і чотири кішки. Вони люблять в спеку губитися серед зелені. Пробігають і збивають бутони. Коли зустрічаю ранок, то спостерігаю з вікна або з ґанку, як встає сонце. Птахи заливаються співом. Їх можна нескінченно слухати. Який тут неймовірний повітря! Його можна буквально пити. Виходиш з машини і потрапляєш у світ тиші і спокою. Можу похвалитися приголомшливою чистої і смачною водою, яку черпаємо ізколодца прямо на ділянці. До речі, недавно стала помічати білок біля паркану. Виявляється, там росте ліщина, біля якого вони люблять проводити час.
Анна Пєскова, актриса:
– Пару років тому ми з чоловіком переїхали за місто. Живемо недалеко від МКАД, і, з одного боку, нам зручно добиратися до Москви, а з іншого – наше сімейне гніздечко на свіжому повітрі. Раніше, в квартирі, я вирощувала квіти в горщиках, тепер же, коли є своя ділянка, у мене цілий сад. Того року посадила чотири кущі півоній. Влітку вони цвіли і тішили мене бордовими, малиновими і чимно-рожевими квітами. Гортензій вже не злічити. Я їх дуже люблю. Є білі, бузкові, червоні, зелені. Вони наскільки гарні, настільки і заморочливі і вимагають особливого догляду перед зимівлею. У минулому році витратила кілька днів на те, щоб укрити їх спеціальним матеріалом. Зима була холодна і счимна, але квіти вистояли і продовжили нас порадувати.
З недавніх пір на ділянці росте троянда сорту «П’єр де Ронсар». Моя мама купила її живці на всесвітньому аукціоні у Франції. Цей вид удостоєний місця в Залі слави Світової федерації товариства розоводи. А вивели його в 1985 році, в рік, коли я народилася. У травні посадила її в саду, живці вже дали пагони, а одна троянда навіть влітку зацвіла. Коли вона підросте, буде красиво обвивати стіни альтанок кремовими квітками з безліччю пелюсток – до 65! Ще у нас є незвичайна верба, її стовбур перевитий в прутики і косички, і тому вона чимось схожа на персонажа фільму «Вартові Галактики» – деревоподібних гуманоїда Грута.