Проблеми соціалізації підлітків – проблеми нашої системи освіти
Я з великим сумнівом ставлюся до ідеї початку освіти для дітей з шестирічного віку, – обидва мої сини пішли в школу з семи років, і я поясню, чому. Серед наслідків введення навчання з такого віку перебувають проблеми соціалізації підлітків, тобто вони просто не встигають адаптуватися до мінливих умов їх життя.
За період з 1990 року (введення 11-річної школи) час тривалості дитинства в школі збільшилася. Тому за рамки середньої школи вийшов період переходу в т.зв. позитивну фазу, під час якої підлітки знаходять для себе нові змістовні інтереси. А в суспільстві тим часом відбувається наступне: все раніше починається систематичне навчання і звичайно, раніше завершується середню освіту, тому, будучи ще підлітками, молоді люди переходять до вищої школи.
В результаті вони не встигають за час навчання в середній школі (10-15 років, 5-9-й класи) пережити негативну фазу підліткового віку. Все це ще й посилюється тим, що дорослі змушені пред’являти певні вимоги до прискореного особистісному та інтелектуальному розвитку дитини, яким він за визначенням відповідати не може, і через яких і з’являються багато проблем підліткового віку. Ми чекаємо від них відповідальності і вимагаємо задуматися про майбутнє, обрати професію тоді, коли вони цього зробити ще не готові. Це є ще однією причиною того, що підлітки сприймають себе вкрай негативно ( «чому я такий?», «Зі мною щось не так» і т.д.)
В іншому варіанті проблеми соціалізації підлітків виглядають так: деякі з них зберігаються в віці, який на психологічному і особистісному рівні відповідає молодшому школяреві і навіть дошкільнику, аж до закінчення 9-го класу, а іноді й довше.
Деякі з них при цьому позитивні в плані емоцій, відкриті, вчаться хоча б на трійки, тобто встигають у навчанні, захоплюються малюванням, колекціонуванням, домашніми тваринами та «дитячими» іграми, а інші просто замикаються в собі, їх не поважають ровесники, вони тривожні і як наслідок, у них виникають проблеми в навчанні і поведінці. Тут можна докладніше прочитати про те, що собою являє психологія важкого підлітка, багато з вищезазначеної категорії підлітків мають до цього пряме відношення.
Добре продемонстрували проблеми соціалізації підлітків дослідження М. Пилюгіна і Д. Абрамцева (РДГУ). Підліткам запропонували трохи написати про себе, про заняття, які вони люблять, намалювати будинок мрії, в якому вони будуть жити через 20 років, заповнити «хитро» складені опитувальники. Результати такі:
- сучасні підлітки практично не будують ніяких планів і не уявляють собі, що їх чекає в майбутньому;
- вони схильні до ідеалізації дитячого минулого, того періоду, в який ні за що не відповідали, або такого способу життя, який зазвичай вели на дачі в літні місяці;
- в більшій чи меншій мірі вони негативно сприймають перспективу дорослішання.
Що це означає? – Спрацьовує захисний механізм від впливу дорослих, які весь час вимагають від них відповідальності за появу «гідних» інтересів і пізнавального розвитку. Усе існуючі проблеми соціалізації підлітків починаються з того, що система освіти вимагає від них прискореного розвитку, що неможливо.