Пенсійна реформа – старость не порадость
14 жовтня 2009 року Кабінет міністрів України схвалив Концепцію подальшого проведення пенсійної реформи, мета якої визначена в самому документі наступним чином:
«Метою Концепції є подальше ефективне і системне реформування пенсійної системи України, спрямоване на забезпечення рівня життя людей похилого віку та інших категорій громадян, які втратили працездатність, адекватного їх життєвим потребам, створення дієвих механізмів захисту прав та інтересів таких громадян, забезпечення стабільного функціонування та прозорості пенсійної системи . "
Пенсійна реформа в Україні буде запроваджена не раніше чим в лютому цього року. Влада переконана в доцільності її проведення і сподівається переконати в цьому населення.
Які ж зміни вона планує ввести в системі пенсійного забезпечення дійсності? спробуємо розібратися.
В Україні поступово буде по-проваджувати трирівнева система пенсійного забезпечення. Це означає, що існуюча у нас до сих солідарна система (перший рівень) залишиться, проте по-знає певні зміни щодо збільшення пенсійного віку, введення нової формули нарахування пенсій, розмежування джерел фінансування виплати пенсій.
Суспільна дискусія про збільшення пенсійного віку вже досягла небувалого розмаху. Людям не подобається те, що їх змушують працювати довше – з огляду на мізерну пенсію, багато хто працює навіть після 55-60 років, а з введенням змін, сімейний бюджет втратить навіть такої невеликої статті доходів – мінімум на 3-5 років.
З одного боку, політики вгамовують народного обурення обіцянками, що підвищення буде поступовим, заохочують додатковими засобами, але вже в проекті пенсійної реформи, запропонованої Сергієм Тігіпком, закладені цікаві та суперечливі факти, які ніяк не відповідають солодким словам чиновників. Наприклад, пропонується підвищити пенсійний вік для жінок з 55 до 60 років, щорічно збільшуючи його на 6 місяців за кожне півріччя. Так говориться в пояснювальній записці до проекту, і в майбутньому законі ця норма не закладена. Навпаки, в статті 26 закладено не річний, як обіцяли, а піврічний темп зростання.
Тобто, замість того, щоб поступово збільшувати вік виходу жінок на пенсію протягом 10-ти років, цей термін скоротили до 5-ти. Надбавка до пенсії? При цьому влада обіцяє встановити для жінок надбавку до пенсії. Що це таке – розглядаємо далі – для жінок, які народилися в період з 1 лютого 1956 по 31 липня 1960, після виходу їх на пенсію встановлюється підвищення нарахованої пенсії в розмірі 2,5% за кожні 6 місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років і після досягнення ними 60 років. «Спасибі», – сказали жінки, але гірка правда життя полягає в тому, що після досягнення 60-ти років «солодка» надбавка – знімається. І, як то кажуть, порадій тому, що маєш.
Ще одним неприємним сюрпризом є встановлення 15-річного мінімального страхового стажу для призначення пенсії за віком, а нормативну величину страхового стажу збільшити з 20 до 30 років для жінок, і з 25 років до 35 років – для чоловіків. Цілих 10 зайвих років змушені працювати люди передпенсійного віку, щоб нарешті дістатися бажаного стажу, і отримати зароблену багатьма роками праці важку «пенсійну копійку».
З огляду на середню тривалість життя українців (для жінок – 72 роки, для чоловіків – 65 років), можливо, влада розраховує на те, що пенсію не доведеться платити взагалі? Бо нікому буде її отримувати – на тому світі і закони інші. Скільки тепер потрібно працювати інвалідам стосується інвалідів, пенсію їм призначатимуть при наявності мінімального стажу від 5 до 15 років, це на зміну існуючої нормі – від 2 до 5 років. Ті інваліди, які мали досить стажу і могли вибирати пенсію або по інвалідності, або за віком – отримали подарунок у вигляді збільшення нормативного стажу до 30-35 років.
Ініціатори реформи не оминули увагою і працюючих пенсіонерів – для них перерахунків пенсії за підвищення прожиткового мінімуму не буде, тільки в тому випадку, якщо після звільнення – тоді можливо буде здійснити перерахунок пенсії з урахуванням прожиткового мінімуму. Ще багато можна було написати про «перли» наших віскопосадовців, і – все одно марно. Бо ті речі, які вони обіцяють, мають зовсім інший вигляд в законі – спотворюють мало не навпаки. На що сподіватися пересічному пенсіонеру – бурю в Верховній Пораді чи на волю Господню – на разі невідомо.
Розглянувши зміни в солідарній системі пенсійного забезпечення, перейдемо до наступного рівня. Пенсійне страхування Другий рівень – передбачає створення системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного страхування. Пенсії таким чином будуть накопичуватися в єдиному Накопичувальному фонді і враховуватися на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян. Передбачається, що ці засоби будуть використовуватися для інвестування, щоб захистити їх від інфляції та отримати інвестиційні доходи. А управління «пенсійними грошима» здійснюватимуть компанії з управління активами, обрані на конкурсній основі.
Засоби, які будуть накопичуватися на індивідуальних банківських рахунках, громадянами зможуть використовуватися в разі виходу на пенсію. Або раніше, в зв’язку з втратою працездатності, інвалідності і т.п .. Ці гроші будуть виплачуватися незалежно від «основний» пенсії із солідарної системи. Ця система «на папері» виявляється дуже доцільною і альтернативної по-старіли солідарної, але влада обіцяє втілити її в життя тільки тоді, коли буде досягнута бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду.
Якщо врахувати, що загальний дефіцит Пенсійного фонду – 58 мільярдів гривень, а сума «економії» за рахунок нововведень планується в межах 2-х мільярдів – то нової системи пенсійного забезпечення дочекаються б наші з вами правнуки, і то – якщо їм дуже пощастить. Вже без бажання і надії на краще, звернемо увагу на третій рівень пенсійної реформи – система недержавного пенсійного забезпечення. Ця система буде створюватися для формування додаткових пенсійних накопичень за рахунок добровільних внесків фізичних осіб і роботодавців.
Суть її полягає в тому, що пенсійне забезпечення буде здійснюватися недержавними пенсійними фондами, страховими компаніями або банківськими установами. Пенсійні засоби будуть накопичуватися на індивідуальних рахунках громадян і виплачуватися, з тим, поряд з державною пенсією. Звучить дуже красиво, і з огляду на наші реалії, виникає питання – скільки «шарашкіних контор» вийде на поверхню протягом довгих 30 років (в середньому) пенсійного стажу, щоб з часом тихо і мирно розтанути на просторах Європи разом з «накопиченими» пенсіями пересічних громадян України?
Добровільна справа Ще один спірний момент виникає в тому, що недержавне пенсійне забезпечення планується як добровільна справа, внески можуть сплачуватися як сам майбутній пенсіонер, так і його сім’я або роботодавець. Так само добровільно громадянин матиме право отримувати інформацію про стан свого рахунку і переводити свої «кровні» в інший фонд – який більше сподобається.
А тепер скажіть, чи захоче Ваш роботодавець, поряд з відрахуваннями до державного пенсійного фонду, перераховувати гроші ще куди, щоб працівнику платили пристойну пенсію? Щоб впровадити таку систему, потрібно чимале міцне «державне регулювання», або звільнення від загальнообов’язкових пенсійних внесків тих же роботодавців. Представляючи те, що держава відмовиться від хорошого «шматка» пенсійних податків на користь працюючого громадянина, представляється, що ця казка написана, можливо, правильно – для ситої Європи, але ніяк не для нашої – злиденній і завжди «дефіцитної» країни.
Отже, як свідчить інформація з інтернет-проекту WikiLeaks – українські політики продали свій народ за черговий кредит. Адже саме з ініціативи Світового банку в нас проводять реформу системи пенсійного забезпечення, вводячи нові, недоцільні і просто жахливі для нас «правила гри». Які мотиви? Що ж, нові гроші, влиті в економіку держави, здатні значно підвищити її рівень, але кредитів у нас вже ціла купа, а підвищення – де воно? У далекій дали. Куди ж веде нас обрана на чесних і прозорих виборах влада? Гордим кроком до Європи? Або в темряву? Час покаже.