Особистий досвід як багатодітним отримати гроші замість пільг

Мама трьох дітей зуміла вибити матеріальну компенсацію за відмову від ділянки під будівництво будинку.

Текст: Тетяна Буцька · 25 липня 2019

Ми продовжуємо розповідати про російських супермама: їх активність не знає кордонів, вони знають свої права і завжди готові їх відстоювати. Тетяна Буцька, ідейний натхненник і керівник громадського руху «Порада матерів», ділиться розповіддю про одну зі своїх активісток.

Тетяна Буцька

Засновник і керівник громадського руху «Порада матерів», лікар-педіатр, блогер

Початок цієї історії поклав закон про земельні ділянки для багатодітних. У червні 2011 року президент Дмитро Медведєв розпорядився про безкоштовну передачу землі з державної власності багатодітним сім’ям. Коли Анастасія і її чоловік Валентин почули цю новину, вони страшенно зпораділи. Всією сім’єю – мама, тато, двоє синів 3 і 7 років і піврічний малятко – вони тулилися в орендованій однокімнатній. Її оренда з’їдала левову частку сімейного бюджету, тому подружжя мріяло про своє житло. Перспектива побудувати свій будинок здалася їм дуже привабливою. Анастасія та Валентин стали збирати документи на отримання земельної ділянки.

Чоловік цілими днями пропадав на роботі, Анастасія займалася дітьми, але запопоради такої справи вони знайшли і сили, і час. Як тільки в Департаменті земельних ресурсів організували прийом документів, подружжя поїхало здавати всі необхідні папери.

Таких же оперативних, як Анастасія та Валентин, виявилося чимало. Черги були величезні. Стояли весь день – з ранку до вечора. Документи вдалося здати тільки з третього разу! Здали і стали чекати, коли ж поставлять на чергу.

Влада розглянули матеріальне становище сім’ї і на отримання пільги дали добро. У черзі на земельну ділянку подружжя виявилися 91-ми. Здавалося б, чекати не дуже недовго. Однак отримання землі відкладалося через особливості місцевості: кругом болота, а до ділянок треба провести комунікації – це обов’язкова умова при наданні ділянки багатодітним.

Щоб бути в курсі справ, Анастасія регулярно дзвонила в Департамент земельних ресурсів і цікавилася: «Коли? Скоро? » На іншому кінці дроту відповіли, що роботи поки не закінчені, потрібно ще почекати. Анастасія та Валентин розуміли це і самі, в їхніх краях облаштування ділянок – справа нелегка, тому вирішили запастися терпінням.

Так непомітно пройшов рік, потім другий.

Часи змінювалися, економіку штормило. Анастасія стала замислюватися про те, чи потягнуть вони з чоловіком будівництво житла. Згідно із законом протягом трьох років потрібно почати зведення будинку, хоча б побудувати фундамент, інакше землю заберуть. І адже не факт, що грошей на це вистачить: сім’я чекала чергового поповнення, витрати стояли немаленькі. Тому Анастасія вирішила з’ясувати, чи є шанс замість ділянки отримати матеріальну компенсацію.

Багатодітна мама перестала дзвонити в департамент і почала писати листи: спочатку в адміністрацію міста, потім – округу. Однозначної відповіді родині не давали і просили ще трохи почекати. Анастасія чекала, чекала, чекала і вирішила написати лист президенту. У ньому вона поцікавилася, чи можна в якості альтернативи земельній ділянці отримати компенсацію.

Пройшла пара місяців, і подружжя запросили на зустріч в адміністрацію міста. Там їм запропонували вибір: стати власниками ділянки або взяти гроші. Таку ж пропозицію отримали і інші сім’ї – ті, хто встав на чергу в числі перших. Претендентам на ділянки повідомили, що сума компенсації буде залежати від часу проживання в окрузі і численності сім’ї, і дали місяць на роздуми.

Анастасія ось-ось мала народити двійню, тому на сімейній пораді було вирішено почекати з відповіддю до народження малюків.

Адже чим більше дітей, тим більше компенсація.

Через місяць Анастасія та Валентин написали відмову від ділянки і отримали гроші. Сума виявилася чимала – більше 1,6 млн рублів. Подружжя додали свої накопичення і купили квартиру. На трикімнатну, на жаль, не вистачило, але компенсація покрила велику частину вартості просторій двушки.

Анастасія не впевнена, що її листи зіграли якусь роль в отриманні компенсації. Але, якби ситуація повторилася, вчинила б так само. Як то кажуть, під лежачий камінь вода не тече.