Олексій Кортнєв особисте життя інтерв’ю 2021 рік
ЗМІСТ СТАТТІ:
Музикант запросив «Антену» в заміський будинок, який побудував п’ять років тому для своєї великої родини.
Текст: Всеволод Єрьомін · 17 січня 2016 ·
– Не можна сказати, що ми сюди остаточно перебралися, – каже Олексій. – Все одно в навчальний час, коли дітям потрібно ходити в школу, живемо в Москві, а сюди приїжджаємо виключно на вихідні. Але з травня по вересень постійно тут. Будинок спочатку був розрахований на велику кількість дітей. До закінчення будівництва у нас з Аміною вже було двоє синів і Ася на підході. Тому підростаючому поколінню віддали ціле крило. У кожного своя кімната, загальна ігрове приміщення. Є навіть потайна дитяча, куди дорослим вхід заборонений. Туди просто не дістатися великій людині, треба лізти по стіні на другий поверх, спеціальної драбини немає. Це їх царство. Діти клянуться, що там чисто і прибрано, проте перевірити стан приміщення не представляється можливим. Доводиться вірити на слово.
Я думаю, що про таку секретній кімнаті мріє кожна дитина. І зовсім не тому, що йому погано живеться. Просто це нормальне юнацьке бажання – мати власну територію, куди дорослі якщо і можуть потрапити, то тільки з твого дозволу. У дитинстві теж представляв щось подібне, начитавшись «Аліси в країні чудес». Уявляв, що якщо зрушити одну з плиток у ванній кімнаті, відкриється проходики в казковий простір, про який знаю тільки я. Хоча не жив в умовах обмеженого простору, в мене був створений свій кімната. Але мрію про казку, про печеру, про таємниче гроті, захищеному від сторонніх очей, це не скасовувало. Тому ми з Аміною вирішили подарувати нашим дітям таке чудове приміщення, щоб їм було там цікаво.
Фінансами завідує дружина
Не можу сказати, що у нас панують домостроївські тпопорадиції. Думаю, що ми з дружиною непогано поділяємо навпіл функції глави сімейства. Безліч побутових запитань взяла на себе Аміна. Вона хороший адміністратор займається нашими фінансовими справами, витратами. Але все ж більшість рішень приймаємо спільно. І основні принципи виховання дітей у нас із дружиною також збігаються. Ми намагаємося їх по можливості не карати, не забороняти того, що можна дозволити. А якщо і накласти на щось вето, то докладно пояснити, чому це було зроблено. Говорити дітям «Не можна і все! Тому що я так вирішив »без пояснення причин не варто. Хоча ми тримаємо їх в певній строгості, їм можна аж ніяк не всі. Причому у момент виховної роботи Муся (Аміна. – Прим. «Антени») виконує роль злого поліцейського. Все ж вона – тренер, причому дитячий, тому звикла командувати, тупати ногами, прикрикувати і стукати руками по столу.
Я ж здебільшого спілкуюся з дорослими, розумними людьми, тому з власними дітьми працюю методом переконання. Однак найефективніший покарання для них – заборона на заняття улюбленою справою. Наприклад, для Сенька немає страшнішою кари, чим позбавлення тренувань з гольфу. Він їм серйозно, фанатично займається. І якщо син приносить погані оцінки зі школи, йому забороняється грати в гольф, поки він їх не виправить. Для фантика (Панас. – Прим. «Антени») справжня трагедія, коли у нього відібрати планшет. Причому він там не грає, а шукає таємні знаки в мультфільмах, вивчає динозаврів і інших істот, навіть пише якийсь містичний щоденник разом з братом. Загалом, живе в казковому світі, практично не стикаючись з нами. Тому позбавлення планшета сильно впливає на його поведінку.
Мене батьки теж ніколи не пороли, не ставили в кут. Але якщо вони ставали суворі, розмовляли зі мною, закотивши очі і через губу, діяло безвідмовно. У нас в сім’ї завжди панувала чимна любов з погладжуваннями, поцілунками. І було страшенно, коли мене позбавляли звичного душевного комфорту. Хоча траплялося це нечасто. Я був слухняною дитиною, відмінником, секретарем комітету комсомолу школи. За увесь час навчання – всього пара скандалів в школі: один раз мене сильно побили, другий раз я сильно відповів кривдникові.
Вранці кава готує дочка
Не можу сказати, що з появою дочки акценти і увагу в нашій родині змістилися. Кардинально нічого не змінилося. Дітей і раніше було багато, стало ще більше. Безперечно, Аська дуже улюблена, і їй дозволяється трохи більше, чим братам. Однак це пов’язано не з підлогою, а з віком. До того ж вона м’яка на дотик і на мене схожа на відміну від інших дітей. Розчулює і бавить прояв її жіночої натури: Ася любить вбиратися, фарбуватися, милуватися собою. Їй подобається доглядати за мною, готувати каву вранці, натискаючи на потрібні кнопки кавомашини. І брати до неї відносяться трепетно. Афанасій, звичайно, періодично шпиняет, вони, буває, б’ються. А ось Сенька до сестрички відноситься по-лицарськи. Відпорадно, що вони дуже люблять один одного, а всі їх конфлікти носять поверхневий характер, через дурниці. Однак коли сварки трапляються, не беру чиюсь сторону. Намагаюся якомога швидше відвернути їх увагу та зайняти іншим, більш цікавою справою.
В період міжсезоння, коли на вулиці через мерзенної погоди ловити нічого, ми дозволяємо дітям у вихідні подивитися телевізор, пограти в гаджети. Як тільки випадає сніг і замерзають ставки біля будинку, ідемо грати в хокей з сусідськими дітьми. На зимові канікули зазвичай їдемо в гори, покататися на лижах. Любимо ходити в цирк, в зоопарк, граємо в боулінг по серйозному, на рахунок. Амінка, як правило, зайнята на тренуваннях в суботу-неділю тому ходимо в кіно, дивимося мультики, поїдаючи попкорн, вчотирьох. У будні дні приділяти їм багато часу не вдається. Найчастіше, коли я приходжу з роботи, діти вже сплять, коли прокидаюся – вони вже пішли в школу. Афанасій проводить там практично цілий день. Відвідує додаткові заняття, секції. Пише розповіді, з якими потім участь в різних конкурсах читців. Сенько грає в шкільних спектаклях, причому досить непогано (я йому навіть допоміг з цим в першому класі, написавши для їх гуртка п’єсу). Іноді я з синами роблю уроки і можу сказати, що шкільна програма молодших – середніх класів мало відрізняється від тієї, по якій я займався в свій час. Подивимося, що буде, коли справа дійде до ЄДІ. У разі якщо ситуація з оцінками в школі стає вибухонебезпечною, запрошуємо репетиторів. Також з дітьми нам дуже допомагають наші няні: Лариса і Лоліта.