Неправильні моделі відносин з книг
ЗМІСТ СТАТТІ:
- «Панночка-селянка», Олександр Пушкін
- «Душка», Антон Чехов
- «Червоні вітрила», Олександр Грін
- «Леді Макбет Мценського повіту», Микола Лєсков
- «Війна і мир», Лев Толстой
- «Віднесені вітром», Маргарет Мітчелл
- «Дубровський», Олександр Пушкін
- «Заметіль», Олександр Пушкін
- «Ася», Іван Тургенєв
- «Бідна Ліза», Микола Карамзін
Героїні улюблених книг часом, здається, роблять все, щоб бути нещасними в любові. Якимось дивом їм все-таки щастить, але повторювати їх досвід не варто!
Текст: Євгенія Замошнікова, Наташа Біла · 4 липня 2019
Визнана класика може здорово нашкодити, якщо брати моделі поведінки книжкових героїнь за зразок. Не те що принца не дочекаєтеся – можете зруйнувати навіть найщасливішим чином сформовані відносини. Ми знайшли 10 книг, прочитавши які краще зробити навпаки. Якщо, звичайно, хочете бути щасливі в любові.
«Панночка-селянка», Олександр Пушкін
Модель поведінки: починати відносини з обману.
Красива й освічена Ліза починає відносини з багатим сусідом Олексієм з банального брехні. Дівчина знає, що Олексій зі зневагою ставиться до панночкам, вважаючи їх розпещеними, і не знаходить нічого кращого, чим переодягнутися в селянку. Ліза прикидається неосвіченої, каже, наслідуючи своїх кріпаків. Якщо в повісті план спрацював і завершення історії виявилося щасливим, то в звичайному житті відносини, що почалися з брехні, навряд чи можуть існувати довгий час.
«Душка», Антон Чехов
Модель поведінки: жити тільки інтересами свого супутника.
Головна героїня Ольга Семенівна – з тих, хто розчиняється в чоловікові повністю. Обожнює його, захоплюється. При цьому абсолютно втрачає свої захоплення, хобі, друзів і в кінцевому підсумку саму себе. Поховавши або провівши одного за іншим своїх чоловіків і коханих, Оленька старіє, стає скучним, і знайомі втрачають до неї інтерес. Все тому, що все своє життя гаряче захоплювалася тільки тим, що турбувало її супутника. Благо знаходиться новий об’єкт для любові, тепер уже материнської. Але це в книзі. У житті жінка, у якої немає власних інтересів, ризикує швидко набриднути коханому і залишитися на самоті.
«Червоні вітрила», Олександр Грін
Модель поведінки: треба просто чекати, коли з’явиться твій принц.
Раніше така точка зору була дуже поширена: дівчині не потрібно нічого робити. Тільки мріяти. Або страждати. Або вишивати, сидячи біля вікна. Ось і Ассоль мріє, вірить, живе своїми ілюзіями. І одного разу мрії стають реальністю: до неї на кораблі під червоними вітрилами мчить Грей – ідеальний герой, який зробить дівчину щасливою. Але ми-то з вами далекі від таких наївних уявлень про дійсність. Так адже можна все життя прочекати, а принц так і не з’явиться. При цьому є безліч місць і ситуацій, в який можна зустріти по-справжньому близької людини, з яким тебе будуть об’єднувати спільні інтереси і щирі почуття. І який може виявитися вельми далекий від книжкових ідеалів.
«Леді Макбет Мценського повіту», Микола Лєсков
Модель поведінки: довіряти словам і чоловічому чарівності.
Катерина Львівна, яка вбила чоловіка і свекра, дивує не стільки своїм холоднокровністю, скільки наївністю. Так, героїня молода, живе з нелюбом чоловіком, і їй відчайдушно нудно. Хіба дивно, що вона піддається чарам пристрасного і палкого Сергія? Але ж за великим рахунком цей чоловік нічого не зробив для неї. Тільки шепотів красиві слова. При цьому наражав на небезпеку, навіть не намагаючись вберегти від страшних наслідків таємну пристрасть. Катерина ж щиро вірить в його любов, вирішується на жахливі вчинки і навіть жертвує своїм життям. Зрозуміло, сучасна дівчина навряд чи може виявитися в таких крайніх ситуаціях, але важливо зрозуміти: вчинки чоловіка, а не його слова говорять про його справжнє ставлення.
«Війна і мир», Лев Толстой
Модель поведінки: головна мета – вийти заміж.
Головне розчарування всіх школярок, які читають відповідно до шкільної програми «Війну і мир» – це зміни, які відбулися з юною, красивою, захопленої Наташею Ростової. Любов до Андрія Болконського трагічно обривається його загибеллю. І що ж відбувається далі? Так, вона зустріла хорошу людину, стала матір’ю, сімейної дамою. Але як жорстокий Толстой, називаючи нову, змінних Наташу самкою. Це жорстке визначення б’є навідліг, змушуючи юних дівчаток думати: «Ніколи, ні за що я не перетворюся на таку« самку »! І правильно, не потрібно перетворюватися. П’єр Безухов, звичайно, відданий дружині, як би вона не виглядала. Але чекати того ж від більшості сучасних чоловіків не доводиться.
«Віднесені вітром», Маргарет Мітчелл
Модель поведінки: все буде по-моєму. А якщо ні, я вийду заміж на зло.
Яскрава, сильна, цілеспрямована, щира Скарлетт О’Хара. Хіба можна звинуватити цю героїню, яка підкорила мільйони читацьких сердець, в тому, що якось не так поводиться з чоловіками? І все ж вона виявилася в нашій добірці дівчат з книг, чия модель поведінки, м’яко кажучи, не зразок для наслідування. Перш за все тому, що цілісна і прекрасна Скарлетт робить нещасною насамперед себе. Любити одного, а пов’язувати своє життя з іншими – хіба це не вірний шлях в нікуди?
«Дубровський», Олександр Пушкін
Модель поведінки: неможливо йти проти волі батька.
Дочка Троекурова Маша точно знає, що любить Дубровського і не хоче заміж за Верейского. Але, оскільки свавільний і строгий батько вирішив видати її за князя, змушена підкоритися його волі. Так, вона дає знак закоханому в неї Володимиру Дубровскому в надії, що той врятує її від ненависного шлюбу. І, звичайно, не може знати, що її «послання» не дійшло до адресата. Але що робить при цьому сама Маша? Трохи поскандаливши, покірно одягається і їде до церкви. А коли Дубровський все-таки влаштовує напад на кортеж і каже нещасної, тільки що повінчані нареченій, що вона вільна, лише констатує: «Занадто пізно». Скажете, легко міркувати? Дійсно, звичаї були інші, і сучасним дівчатам такої поведінки не зрозуміти. Але і зараз нерідко трапляється, що важливі особисті рішення приймаються під тиском авторитету батьків. Вони старше, мудрішими, сильнішими … І все-таки не завжди мають рацію! Дівчині з людиною жити – їй і вибирати.
«Заметіль», Олександр Пушкін
Модель поведінки: Навіть якщо заміжжя – помилка, потрібно змиритися, це назавжди!
Класика майже одностайна: якщо любов – то єдина, якщо шлюб – так на все життя. І що ж у підсумку виходить з героїнею пушкінської повісті? Втікши з дому, щоб таємно обвінчатися з коханим, Марія Гаврилівна потрапляє в страшну історію: заметіль замела дороги, закрутила нареченого, а в заповітну церква привела зовсім іншу людину. Випадково повінчана з незнайомцем, вона коротає життя на самоті, вважаючи, що більше не має права любити. Так, їй пощастило. Випадковість звела з тим самим незнайомцем, який через багато років дізнався її ближче і полюбив. Тут-то і виявилося, що вони вінчані подружжя. Але ви ж розумієте, таке буває тільки в книгах. А в реальності затворниці, що зберігає вірність випадково промайнула в її житті пройдисвітові, чекати щасливих змін не доводиться.
«Ася», Іван Тургенєв
Модель поведінки: плакати, сумніватися і недоговорювати. А в відповідальний момент – тікати.
Чоловікам важко зрозуміти тургеневскую панночку, вона сором’язлива, потайлива і мінлива, як хитка річка. Але це ж в ній і притягує, розбурхує почуття, будить якісь глибинні, потаємні емоції. І ось вже Н. Н., в якого закохана боязка дівчина, готовий відповісти взаємністю. Але, прийшовши з наміром зробити пропозицію, герой виявляє, що Ася поїхала, зникла без сліду. Залишивши записку, в якій просить не шукати зустрічей з нею. І нарікає: якби він сказав одне тільки слово … Вона б залишилася! Послухайте, ну звідки чоловікові знати, в який момент і якого саме слова ви від нього чекаєте. Вони не готові бездумно кинутися в вир почуттів, як закохані сентиментальні дівчата. Мислять простіше, а рішення іноді приймають довше, зате напевно. Ось і не варто придумувати за чоловіка вашої мрії, які слова він скаже, які вчинки зробить. Тоді не доведеться і розчаровуватися, що він не вгадав ваших прихованих бажань і не виконав їх.
«Бідна Ліза», Микола Карамзін
Модель поведінки: віддати коханому все, включаючи найпотаємніше.
У цій історії зовсім все сумно. Бідна селянка Ліза закохується в молодого дворянина Ераста. Хлопець він легковажний, до того ж навряд чи одружується: все-таки XVIII століття на дворі, так що соціальна нерівність ще ніхто не відміняв. Але дівчина, піддавшись почуттям, втрачає невинність, і поклонник тут же втрачає до неї інтерес. Не хочеться занудно говорити про мораль, і все ж: як би не були сильні чари юного красеня, варто спочатку перевірити почуття.