ВСІ

Квітковий принт від Марії-Антуанетти до Кейт Міддлтон

ЗМІСТ СТАТТІ:

Квітковий принт від Марії-Антуанетти до Кейт Міддлтон

Woman’s Day дізнався, коли з’явилися квіткові візерунки, заглянув в гардероби відомих любительок суконь в квіточку і дізнався, як сьогодні потрібно носити найактуальніший принт сезону.

Текст: Ольга Астаф’єва · 18 березня 2017

Рослинний орнамент на тканині – один з найдавніших в історії моди. Єгиптяни прикрашали одяг зображеннями лотоса, у стародавніх греків був особливо популярний візерунок «пальметта» – чергуються пальмове листя. Спочатку такі принти носили лише декоративний характер. Пізніше, вже в японській культурі, зображуючи на одязі рослини, люди стали наділяти їх опреленного змістом. Наприклад, півонія японці вважали символом знатності, квітучу сливу – дружби, а квіти, зображені разом з метеликами, символізували любов між чоловіком і жінкою.

Квіти і рококо в Європі

На хвилі популярності японських шовків, які стали експортуватися в XVIII столітті, в європейську моду увірвався і Квітковий принт. Звичайно, французькі та англійські аристократи не вкладали в свої туалети настільки глибокого сенсу, швидше за все, їм просто імпонувала помпезність і химерність життєпорадісних квіткових малюнків. Це був час розквіту стилю рококо, що вимагає багато декорованих туалетів. Спочатку моду на вигляд квіткових орнаментів диктувала Франція. Весь освічений світ копіював наряди таких ікон стилю XVIII століття, як королева Марія-Антуанетта і маркіза де Помпадур – офіційна фаворитка короля Людовика XV. Зазвичай тканини, які вибирали ці дами для своїх туалетів, мали великі квіткові візерунки, навколо яких були розкидані більш дрібні квіточки, часто тканини прикрашали поздовжні гірлянди з квітів.

У XIX столітті модний вектор на квіти схилився в бік Англії. Ще в минулому столітті тут з’явилася відома на весь світ рукодільниця Ганна Марія Гартуейт, яка створила безліч канонічних квіткових візерунків для шовкових тканин, сформувавши так званий англійський стиль. Продовжила її тпопорадиції заснована в середині XIX століття текстильна компанія Liberty, за назвою якої пізніше стали іменувати все квіткові тканини.

Квітковий принт від Марії-Антуанетти до Кейт Міддлтон

Ревучі 20-е і заборона на жіночність

Різке падіння популярності тканин «Ліберті» довелося на початок XX століття, коли на хвилі загальної емансипації жінки хотіли максимально піти від занадто жіночних елементів в одязі. У моду увійшли блискучі тканини, розшиті стеклярусом, бахрома. Виглядати як чимна і романтична панночка було абсолютно не модно аж до 30-х років. Коли в моду знову увійшли більш м’які тканини і повернувся жіночний крій, поступово на авансцену почали виходити і квіти. Але на модному олімпі вони затриматися не змогли, так як в 40-ті роки суворий воєнний час стало диктувати дамам більш строгий крій і популярність елементів мілітарі в одязі – гострих кутів, накладних кишень, погончиків на сукнях і т. П. Квіточками було зовсім не місце в гардеробах того часу.

Діор – за, Шанель – проти

Тріумфальне повернення жіночних принтів довелося на післявоєнні 50-е, коли Крістіан Діор вивів на подіуми свій підкреслено жіночний нью-лук. Квіти як не можна краще виглядали із запропонованим Диором кроєм – тонка талія і летюча спідниця-сонце. Жінки, знудьгувався за романтикою, з порадістю одягалися в жіночні тканини. Правда, у діоровского нью-лука були і недоброзичливці. Наприклад, зовсім не жалувала помпезність цього стилю і його навмисну ​​романтичність легендарна Коко Шанель. Вона виступала за ту сексуальність, яка підкреслюється на контрасті, і активно впроваджувала в жіночий гардероб чоловічі речі – штани, тільняшки, жакети. В області декору і принтів їй була близька геометрія, але не квіти.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code