Клітка «Принц Уельський» з початку XX століття і до гардероба Белли Хадід

Улюблена клітина англійських монархів сьогодні править бал на подіумах. Пропонуємо тобі дізнатися, як вона з’явилася, кому зобов’язана злетом своєї популярності і чому так актуальна зараз.

Текст: Ольга Астаф’єва · 13 грудня 2017

Сірий жакет в клітку, підперезані на талії контрастним ременем, – абсолютний маст-хев сезону. Клітка взагалі дуже популярна сьогодні, а вже така взагалі на піку. До речі, яка «така»? Більшість брендів, на прилавках яких можна побачити дрібнички з трендового тканини, називають її «принц уельський», однак це твердження – правда лише почасти. Пропонуємо тобі розібратися в деталях.

Насправді тканину, про яку йде мова, називається гленчек і є різновидом тартана. Виробництво таких тартанов зародилося в шотландському містечку Гленкоркет (район озера Лох-Несс). Звідси перша частина назви клітини – glen. А «check» в перекладі з англійської – «клітка». Такий візерунок в середині XIX століття ввела в активне звернення шотландська графиня Сіфілд, яка застосовувала його для пошиття форменого одягу своїм єгерям. Справа в тому, що спочатку тартани – тканини, в яких кількість квітів і їх поєднання визначають приналежність до певного клану. Нейтральний гленчек, що складається з дрібних «гусячих лапок» чорного кольору, був задуманий як неклановий тартан. Це був, як би сьогодні сказали, базовий тартан, на кожен день. Мабуть, саме завдяки своїй нейтральності пізніше він так полюбився англійської аристократії.

Своєю пропискою в гардеробах модниць усього світу цей тип клітини зобов’язаний монархам Великобританії. Прийнято вважати, що головним трендсеттери в даному випадку виступив Едуард VIII – той самий, який в 1937 році відмовився від престолу, щоб одружитися з розведеною американкою Уолліс Сімпсон. Однак це не зовсім так. Проникнення гленчек в королівський гардероб почалося набагато раніше – в кінці XIX – початку XX століття. Тканина ця полюбилася ще дідуся герцога Вінздор – королю Великобританії Едуарду VII. У той час, коли цей трендсеттер почав вводити гленчек в оборот, він ще не був королем, а носив титул «принц Уельський», який дарується в Англії всім наслідним принцам. (Зараз титул «принц Уельський» носить Чарльз.) Саме завдяки такому високому заступництву гленчек до початку XX століття став дико модний і знайшов своє друге ім’я.

Однак слід зауважити, що «принцом уельським» стали називати не класичний гленчек, а його модернізований варіант. У XX столітті модним провідником принта дійсно став Едуард VIII. Вірніше, колишній Едуард III, який отримав після зречення титул герцога Вінздорского. Його дружина Уолліс стала герцогинею Вінздорской. Подружжя жилафактично у вигнанні, здебільшого у Франції. Однак пара часто здійснювала світські виходи, і модна громадськість Європи активно за ними стежила. Можливо, саме тому, що після зречення у принца вивільнилися багато часу, власним стилем він захопився дуже пристрасно. Масло у вогонь підливала і дружина, яка надавала своїм зовнішнім виглядом величезне значення і завжди слідувала останньою модою. З легкої руки герцогів Вінздорскіх гленчек був перетворений, ставши трохи «веселіше». Едуарду сподобалася варіація тканини, в якій поверх великих квадратів, утворених безліччю дрібних «гусячих лапок», додатково накладалися смуги різних кольорів. Зазвичай вони були блакитними, рожевими або червоними. Оскільки на модника Едуарда і його дружину Уолліс Сімпсон дорівнювала мало не вся Європа, така клітина досить швидко проникла в гардероби.