ВСІ

День міста 45 фото Стара Казань фото ностальгія

День міста 45 фото Стара Казань фото ностальгія

На честь Дня міста і республіки ми пропонуємо подивитися, якою була колись Казань і як вона виглядає сьогодні. Адже день народження – це прекрасний привід зазирнути в минуле і зрозуміти, яке велике часовий простір.

Текст: Порада Голден · 29 серпня 2016

Автор фотографій в нашому проекті – Едуард Галіулліна, за професією він юрист, краєзнавство і фотографія – його хобі. Колажі з зображень старої і совеременной Казані він викладає в «Інстаграм» і вважає свій проект просвітницьким.

– Інтерес до історії рідного міста привів мене на казанський блошиний ринок, де в тому числі завжди можна придбати листівки старої Казані, – розповів .ru Едуард. – З цікавості я вирішив спробувати побачити сучасну Казань з того ж ракурсу, як і на листівках. Істориком за освітою я не є, і в описах до фотографій можуть бути допущені неточності, адже для мене це перш за все фотопроект.

Спаська вежа Казанського кремля. Її будівництво завершено в 1555 році, церква-каплиця перед баштою знесена в 1930 році, позолочена зірка і годинник на вежі встановлені в 1963 році.

Спуск з площі 1 травня до площі Тисячоліття, покладений округлої бруківкою, в 1980 році заходився в асфальт, проте пізніше було прийнято рішення про її відновлення і кожен камінь вручну очищали від асфальту кілька місяців. Справа Казанський Іоанно-Предтеченський чоловічий монастир, будівництво якого було закінчено в 1652 році, частково знесений 1930-х роках.

Раніше вулиця іменувалася Проломной (Великий Проломной), а ще раніше Нуга Дзиґи (Ногайський дорога). З 1930 року носить ім’я Баумана. З 1986 року на стала пішохідною. Зліва попереду – дзвіниця Богоявленської церкви, побудована в 1893-1897 роках.

Вид з лебедевской моста, спорудження 1907 року, також відомого як «Горбатий міст» і «Міст сліз», на протоку Булак, що сполучає озеро Нижній Кабан і річку Казанка. Назва протоки походить від застарілого татарського слова «болак», що означає «невелика річка». Одна з назв «Міст сліз» міст отримав через те, що на будівництво споруди не вистачило грошей у міській казні і міський голова Лебедєв вніс особисті 20000 рублів, що в ті часи було величезною сумою, і глава мало не розорився.

Вид на Кремль з Козячої (Ленінської) дамби.

Будівля Колишнього купецького зібрання, нині в ньому розташовується ТЮГ. Споруда другої половини XIX століття. У роки першої світової війни в будівлі розташовувався військовий госпіталь. Після революції розміщувався Будинок татарської культури, а з 1940-го року – Театр юного глядача

Пам’ятник Державину Г. Р. і однойменний сад, заснований в 1872 році, нині на місці саду знаходиться театр опери і балету. У 1930 році пам’ятник був знесений і знищений. Справа будівля Дворянського зібрання, нині міська ратуша. Зліва будівля міського театру, яке при нез’ясованих обставинах згоріло дотла в 1919 році.

Вулиця Баумана, раніше Проломная. Справа попереду будинок Щетинкина, будівля побудована в першій половині XIX століття. Власником будинку в кінці XIX – початку XX ст. був купець П. В. Щетінкін. В цей час в будівлі розташовувалися номера «Казанське подвір’я» Щетинкина, пізніше перейменовані в готель «Казань».

Вулиця Пушкіна, або так зване в народі «кільце». На старому знімку – будівля Татпотребсоюза, знесене в 2004 році при будівництві торгового комплексу «Кільце».

Вид на Богоявленську церкву на вулиці Баумана, раніше Проломная. Споруда 1731-1756 років на засоби купців І. А. Міхляева і С. А. Чернова. У 1950-х роках в Богоявленської церквою був спортивний зал Казанського державного університету. У 1996-1997 роках Богоявленський собор повернуто Російської православної церкви. З тих пір в храмі щодня відбувається богослужіння.

День міста 45 фото Стара Казань фото ностальгія

Перехрестя вулиць Горького (раніше Велика Лецко) і Гоголя (раніше Поперечно-Лецко). У центрі фотографії житловий будинок, побудований в 1940 році архітектором В. А. Дубровіна (Горького, 17/8). У 1940-1941 рр. в квартирі № 28 жив поет Муса Джаліль (1906-1945), в даний час тут розташований Музей-квартира поета.

Далі – ще більше фотографій старої і сучасної Казані!

Вулиця Петропавлівська, пізніше Банківська. Нині вулиця носить ім’я Муси Джаліля. Зліва на другому плані видно будівлю Казанського купецького банку, відкрите 25 січня 1873 року. В даний час в ньому також розміщується один з комерційних банків Казані. Справа височить Ніколо-Вишняківська церква, втрачена.

Загальний вигляд на Кремль і Іванівську гору.

Перехрестя вулиць Малої Проломной (нині – Профспілкова) і Поперечно-Воскресенської (нині – Астрономічна). Справа на фотографії закруглене кутовий будинок Бахмана (нині будинок № 19/15 по Профспілковій). Будинок був побудований в 1834 році за проектом архітектора П’ятницького, автора проекту головного будинку Казанського університету.

До революції 1917 року в будинку Бахмана розміщувалися аптека і «Завод штучних мінеральних вод та лимонаду газес’» Грахов. Аптека розміщувалася на першому поверсі, вхід був з кута, а внизу, в великих кам’яних підвалах, проводилися штучні мінеральні та фруктові води, кваси, лимонади і інші напої – майже чотириста найменувань. Одна з афіш 1860-х років рекламує 30 мінеральних вод Грахов, серед яких Адельгейдская (Гейльбронская), Вейнебах сірчана, Вільдунген, Віші, карлсбадской Шпрудель, Нарзан Кавказький … Випускалися також 5 «лимонадів газес’»: апельсиновий, ванільний, грушевий, лимонний, магнезійний (проносний). Можна було замовляти мінеральні води практично всіх знаменитих європейських курортів. Після 1917 року аптека Грахов була націоналізована. З 1920 року в будинку Грахов розміщувався Наркомздрав ТАРСР, в кінці 1950-х років в цьому будинку перебували міськком КПРС і міськком ВЛКСМ. Потім довгий час тут були міська лікарня № 19 та пологовий будинок, а в будівлі аптеки – жіноча консультація.

Храм Нерукотворного Образу Спасителя, або Каплиця, – пам’ятник полеглим під час взяття Казані в 1552 році. Саме на цьому місці знаходиться братська могила полеглим воїнам при взяття міста Іваном Грозним. Над братською могилою за розпорядженням царя звели храм, але його довелося перенести на більш високе місце через паводки, які затоплювали храм щовесни. На місці поховання залишилася каплиця, і тільки в 1823 році тут з’явився пам’ятник-храм, створений архітектором Миколою Алферовим. Храм був закритий практично відразу після революції. Зараз в ньому ведуться реставраційні роботи.

Вулиця Чернишевського. Раніше Піонерська, а ще раніше – Гостінодворской.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code