ВСІ РЕКОМЕНДОВАНЕ

Цікаві факти про Мертвих душах Гоголя світі

Цікаві факти про Мертвих душах Гоголя світі

Саму ідею поеми "Мертві душі" Гоголя підказав Олександр Сергійович Пушкін. Про це згадує сам Гоголь у своїй "Авторської сповіді". Перебуваючи на засланні в Кишиневі, Пушкін чув історію про те, що селяни-втікачі, що ховалися на околицях Російської імперії, часто купували документи померлих. Тому, випадки смерті в Бессарабії були вкрай рідкісні, так як їх просто не реєстрували. Пушкін трохи попрацював над сюжетом майбутнього твору, а потім запропонував його молодому письменнику Миколі Васильовичу Гоголю.

Починаючи з епохи Петра Першого в Росії періодично проходили ревізії кріпосних селян. Але, проводилися вони не часто – раз в 12-18 років. А якщо селянин вмирав, то, до проведення наступної ревізії, він значився живим. Відповідно його можна було "купити", а потім перепродати або отримати кредит під заставу ревізькій душі. Саме цю лазівку в законодавстві і вирішив використовувати в цілях особистого збагачення спритний Павло Іванович Чичиков.

У поемі "Мертві душі" Павло Іванович Чичиков має чин "колезький порадник". Згідно "Табелі про ранги" це був чин VI класу, відповідний званню "полковник" в армії. Звертатися до колезькому пораднику слід: "Ваше високоблагородіє". Не дивно, що Павлу Івановичу спочатку був наданий теплий прийом в губернському місті NN.

7 жовтня 1835 Гоголь відправив Пушкіну лист, в якому повідомляв, що приступив до роботи над твором. Олександру Сергійовичу залишалося жити менше півтора років, але перші глави "Мертвих душ" він встиг почути від самого автора. Пушкін любив посміятися, але, послухавши Гоголя, він раптом став похмурим і вимовив: "Боже, яка сумна наша Росія".

Роботу над твором Гоголь почав в Росії, а влітку 1836 року письменника поїхав за кордон. Над поемою він продовжував працювати в Швейцарії, Франції, Італії. На початку 1837 року до нього дійшло страшну звістку про загибель Пушкіна на дуелі. Ця новина приголомшила письменника, але роботу він продовжив з ще більшою ретельністю. Це була своєрідна данина пам’яті великого поета, дописати книгу, сюжет якої був підказаний Пушкіним.

Робота над "Мертвими душами" була завершена влітку 1841 року. Гоголь повернувся в Росію, де почав готувати рукопис до видання. Але, виникли проблеми з цензурою. Лише в березні 1842 року цензор Олександр Никитенко дозволив видання книги, але з деякими умовами, назва книги має бути: "Пригоди Чичикова, або Мертві душі". Крім того, з твору була вилучена "Повість про капітана Копєйкіна". Назва "Мертві душі" закріпилося лише в роки Порадянської влади.

Де знаходиться загадкове місто NN, в який прибув авантюрист Чичиков? Можливо, автор не намагався описати будь-який конкретний місто, представивши в ньому всю Росію. Але, багато дослідників впевнені, що це – Нижній Новгород. Він знаходиться між Москвою і Казанню, до якої, на думку мужиків, не доїде колесо чичиковской брички. Ще один аргумент – Селіфана називає "Нижегородської вороною" зустрічний кучер.

Цікаві факти про Мертвих душах Гоголя світі

На іноземні мови поему Гоголя почали перекладати ще за його життя. Наприклад, в Лейпцігу в 1846 році "Мертві душі" були видані на німецькій мові, автор перекладу – Ф. Лебенштейн. А в 1849 році "Мертві душі" були перекладені на чеську мову. У 2001 році книга переведена на есперанто – міжнародний штучна мова.

Не оминули увагою "Мертві душі" і кінематографісти. Причому, найперша екранізація відбулася ще в епоху світового кіно – в 1909 році. Короткометражний фільм з окремими епізодами їх поеми був знятий режисером Петром Івановичем Чардиніна.

Гоголь вирішив не обмежуватися одним томом поеми, більше десяти років він працював над продовженням "Мертвих душ". Твір було задумано як трилогія. Але, третій том не був написаний, а другу частину Микола Васильович особисто спалив під час душевної кризи.

У скупого поміщика Плюшкіна був відомий однофамілець – Псковський купець Федір Михайлович Плюшкін. Він був одним з найбільших колекціонерів в Росії. Причому, збирав все, що тільки можна: ікони, картини, книги, монети, одяг, взуття. Після смерті Плюшкіна колекція була куплена Миколою II за 100 000 рублів, а потім передана по частинах в різні музеї країни. Багато хто вважав, що Федір Михайлович був прототипом гоголівського Плюшкіна. Але, це не більше, чим чутки. Майбутній колекціонер і підприємець народився в 1837 році, коли Гоголь вже працював над своєю поемою.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /var/www/ar4i2501/data/www/babyrest.com.ua/wp-content/themes/dashy/footer.php on line 21