Чи не виховуйте дітей – виховуйте себе!

Напевно, мало хто з дорослих хоч раз у своєму житті замислювався, що ж відбувається з його дітьми в тому час, коли він розмовляє зі своїми знайомим. Нам здається, що він грає в свої іграшки і зовсім не чує нашу розмову.

Запевняємо вас, це не так. Дитина чує кожне наше слово. Так, можливо він не розуміє їх значення, не уловлює суть розмови. Йому цього поки не потрібно. У ранньому віці мозок людини працює приблизно так само як губка, вбираючи в себе все. Трохи пізніше дитина обов’язково видасть щось подібне в аналогічній на його погляд ситуації.

Просто уявіть ситуацію: черга в продуктовому магазині. Молода людина намагається пролізти без черги. Літня пані спробувала йому заперечити. На що почула від маленької дитини фразу «Замовкни стара, тобі ніщо слова не давав!». Погодьтеся, трохи дивна ситуація. Але, на жаль, подібне трапляється досить часто.

Звичайно, дитина не усвідомлює і не розуміє, чому всі навколишні раптом починають сміятися над його словами. Йому не соромно за свою поведінку. Сором відчувають його батьки. У цей момент їм хочеться зникнути. Батьки розуміють, що всі ці слова їх дитина не придумав сам, а почув з розмови своїх рідних.

Безсумнівно, пізніше мама постарається пояснити дитині, що не варто виражатися подібним чином. Дитині зрозуміти таке складно. Він бере приклад зі своїх батьків, копіюючи їх поведінку. Виходить тупикова ситуація.

Необхідно запам’ятати, що діти молодше 3-х років зовсім не вміють брехати. Цьому вони вчаться поступово, беручи приклад з дорослих. Крім того, дитячий мозок практично не сприймає моралі і моно тонний текст. Вчити і виховувати дитину краще за все в ігровій формі. Саме в ті моменти, коли нам, дорослим здається, що діти зайняті своєю справою і не чують наші розмови. Коли ж батьки намагаються вселити дитині «так робити не можна» (так, як говорять і роблять дорослі) вони самі того не розуміючи повідомляють йому про те, що можна брехати.

Дитина запам’ятає ваші слова і трохи пізніше захоче їх випробувати. Свої випробування вони, як правило, проводять на батьках. І в цьому немає нічого дивного. Саме батьки, а зокрема мама навчила його цьому.

В очах дітей приблизно до 3 років світ представляється як щось ціле. Йому складно розділити і зрозуміти де і то можна робити. Подібне займе багато часу. І тільки зрозумівши це у нього відразу ж скластися враження, що навколишній світ не такий вже і добрий, як здавалося спочатку.

Як же бути? Тут необхідно запам’ятати одне просте, але дуже важливе правило. В першу чергу необхідно нам дорослим вкорне переглянути свою поведінку. Це набагато простіше.

Навіть якщо у вас з чоловіком є ​​певні розбіжності з приводу виховання, то не варто їх з’ясовувати в присутності дитини. Хочеться поговорити і висловити один одному все наболіле – йдіть в те місце, де діти вас не побачать, і розмовляйте, але пошепки! Не вірите? Думаєте це жарти? Після того, як ви почуєте від своєї дитини «мій тато дурень» буде вже не смішно!

Також не варто обговорювати своїх друзів і близьких в присутність дитини. Будь-яке ваше вираз або слово, сказане на його адресу, може відкластися в голові малюка. Ніхто не знає, в який саме момент він може скористатися отриманою інформацією.

Якщо ваша дитина відвідує дитячий садок або школу, то не варто в його присутності з’ясовувати з ними стосунки, а вже тим більше зневажливо з них відноситься. Діти можуть скопіювати і повторити ваше ставлення. А потім ви будите дивуватися, чому ваша дитина погано вчиться.

Запам’ятайте, що починати виховання необхідно не з дітей, а з себе. Тільки тоді ваші діти будуть слухняними і старанно себе вести. Все просто!