П’ять питань про твою іпотеку, які дратують

ЗМІСТ СТАТТІ:

• Питання перше. За скільки ви купили квартиру?
• Питання друге. На їжу гроші залишаються?
• Питання третє. Коли здасться житло?
• Питання четверте. А не боїтеся, що будівництво заморозять або взагалі компанія розвалиться?
• Запитання п’яте. Де візьмете гроші на ремонт?

Кореспондент Woman’s Day Олена Селіна розповідає, як змінилося її життя після того, як вони з чоловіком купили квартиру в кредит.

Текст: Олена Селіна · 17 лютого 2017

– Пройшов рік з того дня, коли ми з чоловіком поставили два підписи під багаторічним вироком під назвою «іпотека». Напевно, я б вимовляла це слово з більшою легкістю, якби ми вже жили в своїй купленій квартирі, але наш будинок ще не добудований, так що рік видався непростим: доводиться щомісяця платити подвійну ціну – за орендоване житло і ще за неіснуюче. Саме тому так важко чути від колег і знайомих: «Ви взяли іпотеку? Вітаю! » Теж мені порадість …

Розумію, що оточуючі під словом «іпотека» мають на увазі квартиру і щиро вітають з тим, що ми вирішили настільки насущний майнове питання. Лише тільки ті, хто теж тягне цю лямку, розуміють, як важко дається рішення взяти іпотеку і скільки підводних каменів воно в собі таїть.

Зізнаюся, вже не хочеться зайвий раз розповідати про це. Тому що за цей рік я втомилася відповідати на ряд безглуздих запитань, на перший погляд схожих на банальне цікавість, але для мене звучать вкрай непристойно. Уже схоже на те, скільки разів на тиждень я сексом з чоловіком займаюся, чесне слово. Ось подивіться самі з боку на ці питання і подумайте, як сильно вони можуть дратувати вашого співрозмовника.

Питання перше. За скільки ви купили квартиру?

Напевно, якби ми купували житло за готівкові засоби, нас би питати про ціну не стали. Тому що тоді б ми вважалися олігархами або мільйонерами і спілкувалися у відповідному середовищі.

Але раз гроші нам видав банк, значить, про ціну питати не так вже непристойно, мовляв, все одно це не твої кревні. Однак людина так влаштована, що, почувши суму з шістьма нулями, він мимоволі починає в голові намагатися вирахувати вашу зарплату, потім прикидати ваш щомісячний внесок, порівнювати зі своїми можливостями – повірте, цей процес прямо-таки на обличчі відбивається, я кожен раз не можу стримати усмішки. І після всіх цих підрахунків, розуміючи, що йому не вистачає пари вступних, людина обов’язково видає: «А який у вас був початковий внесок?»

Взагалі-то кожен по-своєму шукає гроші на перший внесок. Хтось довго збирає, куди-небудь вкладає, купує валюту, у кого-то є багаті родичі, врешті-решт, може, хтось і споживчий кредит бере – у всіх свої схеми, і не кожному хочеться ними ділитися з першим зустрічним . І вже тим більше я не хочу розповідати всьому світу, скільки ми з чоловіком заробляємо. Я такі питання навіть друзям не порушую. А навіщо?

Питання друге. На їжу гроші залишаються?

Зізнаюся, я і сама не раз про це замислювалася перед оформленням іпотеки. Як я міркувала: зараз ми платимо за орендовану квартиру, якщо купити готову в іпотеку, то доведеться платити практично ту ж суму, але тільки вже за своє житло, а не просто віддавати півзарплати чужому дядькові. План здавався непоганим.

Почали шукати … Ті, хто проходив цю стадію, зараз прекрасно розуміють, що криється під моїм трьома крапками. Ціни в Москві на квартири навіть озвучувати страшно – 8 мільйонів за невелику однушку! І це не центр міста! Але ж хочеться купити щось побільше, з запасом на майбутнє, так би мовити.

Тому перемикаємо увагу на будинки, що будуються, причому бажано знаходяться на початкових етапах. Ціни тут набагато приємніше, але виникає питання, де жити до моменту здачі будинку. Іпотеку-то доведеться платити з першого дня її оформлення … Тобто крім платежу за оренду квартири ви отримуєте ще одне навантаження у вигляді кредитного зобов’язання і надію, що буквально ось-ось, практично завтра ви переїдете в свій куточок.

Склавши в голові дві суми, я почала думати, від чого нам доведеться відмовитися на користь іпотеки. Першим пунктом були викреслені подорожі. Ми з чоловіком раніше досить часто виїжджали за межі Москви і з тугою думали, як же жити роками без відпустки. Але що робити, квартиру хочеться. Другим пунктом викреслили розваги – походи в театр, зустрічі з друзями в ресторані, кава і обіди в робочі будні, а також одяг не першої необхідності. Але здавалося, що і цього мало. І ревізії доведеться піддати навіть холодильник: відмовитися від риби, м’ясо купувати не кожен день, зате побільше картоплі, гречки і макаронів. Мда, уявляю, в якому стані ми б отримували свої ключі від квартири: озлоблені, втомлені, але товстенькі.

Насправді все виявилося не так страшно. За цей рік, що ми платимо іпотеку і за орендовану квартиру, ми двічі з’їздили в двотижневу відпустку і кілька разів вибиралися на три-чотири дні. З розмахом відзначили два ювілеї батьків, день народження чоловіка, не пропустили жодного свята друзів, природно, бували в ресторанах, і вміст холодильника у нас ніяк не помінялося. Як так сталося? Навіть складно сказати. Просто довелося навчитися правильно планувати бюджет. І кілька разів питати себе перед великої або дрібної покупкою, чи дійсно нам це потрібно. Багато речей цієї перевірки не пройшли. Виявилося, що для комфортної та щасливого життя не так вже й багато потрібно.

Питання третє. Коли здасться житло?

Для мене це питання стоїть в одному ряду з питаннями типу «коли у вас весілля і коли ви збираєтеся робити дітей». Якщо грубо, яке ваше діло? Якщо ж відверто, то навіщо тиснути на хвору мозоль? Ви думаєте, виплачуючи щомісяця чималеньку суму за оренду квартири і іпотеку, ми самі собі не ставимо це питання? Так ми кожні вихідні їздимо на будівництво і вважаємо кожен додали цеглинка. А ще сидимо на форумі нашої будівельної компанії, ведемо переписку з іншими мешканцями і зачеркиваем дні в календарі. Так що якщо ви бажаєте людям щастя, то краще це питання зайвий раз не ставити, а мовчки чекати запрошення на новосілля. Велика ймовірність, що вас на нього покличуть на відміну від тих, хто занадто цікавий.

Питання четверте. А не боїтеся, що будівництво заморозять або взагалі компанія розвалиться?

Як виявилося, серед моїх друзів і родичів ну суцільно експерти в галузі нерухомості. Варто тільки заговорити про ту чи іншу будівництві, як тут же чуєш: «Та це розлучення чистої води! Вас обдурять як пити дати. Будинок не здасться ніколи, ви гляньте, які особи у співробітників – так вони ненадійні ». Всі такі розумні, як я подивлюся! Тільки ми з чоловіком – наївні простаки, готові віддати гроші першому зустрічному.

Звідки ви можете знати, добудують будинок чи ні? Ви ж, як і я, в нерухомості не працюєте. Так навіть співробітники будівельних компаній не можуть дати стовідсоткову відповідь на це питання. Багато що залежить від Всесвіту, назвемо це так. Сьогодні є гроші у компанії, завтра немає. Єдине, що може гріти вам душу, – минуле цієї компанії, її попередній досвід будівництва. А далі залишається тільки сподіватися на зірки і вірити в те, що удача на твоєму боці. Або в іншому випадку розбити намет на будівництві будинку, допомагати будівельникам класти штукатурку або взагалі не купувати квартиру.

Запитання п’яте. Де візьмете гроші на ремонт?

Це питання в розумі вашого співрозмовника логічно випливає з попереднього, що цілком природно. Ось тільки ми, щасливі власники іпотеки, не те щоб вголос його озвучувати боїмося, навіть думати про нього не хочемо! І вже тим більше не знаємо, що відповідати допитливим родичам, які намагаються висловити свою думку проти покупки житла, що будується.